Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
28.12.2017 12:38Філософський вірш
 
20000
Без обмежень
© Простой Смертный

Я помню голос, голос соловьиный...

Простой Смертный
Опубліковано 28.12.2017 / 44508

Я помню голос, голос соловьиный

Печальный и небесно-ясный взгляд...

Стоял я, как немой, перед графиней, 

А за спиной - мой преданный отряд.


- Мне только помолиться бы в соборе, -

С поклоном тихо молвила она...

В её простом и будничном уборе

Покорность случаю была видна.


- Вы будто забываетесь, дворяне, 

В какой стране несёте тяжкий рок!

Буржуи вы иль местные крестьяне -

Отныне Ленин нам лишь царь и бог.


И снова молча поклонилась дама, 

В её глазах я был простой бандит -

Ещё вчера мы сняли с того храма

Священный медный крест: - Вам Бог простит.


Уже назавтра прямо из парткома

Мы телеграммой приняли приказ:

"Знакома вам она иль не знакома

Графиня N, что было принялась


Читать молитвы местным прихожанам

В своём именье прямо на дому.

Указ Советов верным партизанам:

Расстрел. И с уваженьем руку жму!"


Ужаснейший кошмар! Какая жалость...

Жестокий сон, как будто бы в бреду, 

И снова мне досталась, мне досталась

Такая участь на свою беду.


И вот стою я утром прям у стенки, 

Отсчитываю мерно быстрый шаг...

Дрожат, дрожат предательски коленки:

Она же не преступник и не враг!


Графиня перед розовым рассветом

Стояла молча подле серых плит, 

Тряслась рука с трофейным пистолетом...

- Ты не волнуйся только - Бог простит.


И вот поступок тяжкий мой звериный:

Я выпустил в неё весь свой заряд...

Я помню голос, голос соловьиный

Печальный и небесно-ясный взгляд.

25.12.2017
17.01.2018 Поезії / Філософський вірш
Таинственный обряд / Философские стихи | Простой Смертный
Попередня публікація: 08.10.2017 Поезії / Філософський вірш
Лікує не чай / Філософський вірш | Простой Смертный
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
18.04.2018 © Гречин Юрий / Стихотворение
И всё таки, дожди я не люблю...
17.04.2018 © Гречин Юрий / Стихотворение
В альбом Л
17.04.2018 © Гречин Юрий / Стихотворение
Отпускает
16.04.2018 © Гречин Юрий / Стихотворение
Весна
13.04.2018 © Гречин Юрий / Стихотворение
Черные люди
Філософський вірш
31.12.2017 © Панін Олександр Миколайович
Новорічне
28.12.2017
Я помню голос, голос соловьиный...
26.12.2017 © Коруняк Жанна Борисовна
Взгляд
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 87  Коментарів: 5
Тематика: Поэзии, Философские стихи
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.12.2017 11:56  КАЛЛИСТРАТ для © ... 

Поднимаю руку "ЗА" творчество Миколы Хвылевого (мой любимый писатель) и, также рекомендую его почитать. Вот умели же тогда люди писать!)))


По поводу коммунизма, так у Игоря Шафаревича (хоть он и друг А.Солженицына) есть неплохая работа "Социализм как явление мировой истории". У него там всё от античного социализма и до нашего родного. Написано ясно и читабельно и не нужно пугаться "научности". Всё понятно, а после прочтения станет ещё понятней)))


Что касаемо "знали, не знали", так берусь утверждать, что прекрасно все знали и понимали и, даже в лицо видели. Пройдёт пару поколений и назовут фамилии )))

 29.12.2017 10:42  © ... для Тетяна Ільніцька 

Хотел бы подчеркнуть, что сама идея коммунизма ничего плохого не несёт - воплощение было, прямо скажем, не из лучших. Спасибо за такой развёрнутый комментарий. Обязательно на досуге прочту новеллу Хвильового 

 29.12.2017 10:38  © ... для Гаврищук Галина 

Нет, не аллегория. Спасибо за комментарий 

 29.12.2017 09:50  Тетяна Ільніцька для © ... 

Добре, дуже добре, що саме Ви написали такий глибокий і трагічний твір... Усвідомлення кривавого шляху комуністичної ідеї (якщо говорити про колишній Радянський Союз) відбулося не відразу. Але ж відбулося. Нині ми знаємо, що жодна ідея чи теорія не варта жодного людського життя, проте колись, у 20-х рр. минулого століття, дуже важко було розібратися, надто зважаючи на те, що ідею Бога відкинули, а отже, і будь-які моральні чинники, які могли стримувати. Мало хто відразу відчув і збагнув страшний зворотний бік комунізму. Серед таких був і Микола Хвильовий, письменник, який підняв на власний щит комуністичну партію і оспівав її, але згодом змушений був написати новелу "Я (романтика)". Якщо маєте кілька вільних хвилин - прочитайте, бо це майже дослівно Ваш твір про вбитий гуманізм у собі самому:

 28.12.2017 20:28  Гаврищук Галина для © ... 

Нехай давно, але цей жаль мав місце в нашій історії... Полинули в минуле чи це теперішній алегоричний мотив ? 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +20
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +14
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +14
17.03.2018 © роман-мтт
Кіберпанк попереджає: не зловживайте технологіями +22
ВИБІР ЧИТАЧІВ
21.04.2014 © Тетяна Чорновіл
18.04.2016 © Шира Юлія Ігорівна
20.08.2011 © Микола Чат
02.01.2013 © Тамара Мандич
11.05.2014 © Оля Стасюк
28.12.2016 © Андрій Гагін
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди