28.12.2017 12:38
Без обмежень
97 views
Rating 5 | 2 users
 © Простой Смертный

Я помню голос, голос соловьиный...

Я помню голос, голос соловьиный

Печальный и небесно-ясный взгляд...

Стоял я, как немой, перед графиней, 

А за спиной - мой преданный отряд.


- Мне только помолиться бы в соборе, -

С поклоном тихо молвила она...

В её простом и будничном уборе

Покорность случаю была видна.


- Вы будто забываетесь, дворяне, 

В какой стране несёте тяжкий рок!

Буржуи вы иль местные крестьяне -

Отныне Ленин нам лишь царь и бог.


И снова молча поклонилась дама, 

В её глазах я был простой бандит -

Ещё вчера мы сняли с того храма

Священный медный крест: - Вам Бог простит.


Уже назавтра прямо из парткома

Мы телеграммой приняли приказ:

"Знакома вам она иль не знакома

Графиня N, что было принялась


Читать молитвы местным прихожанам

В своём именье прямо на дому.

Указ Советов верным партизанам:

Расстрел. И с уваженьем руку жму!"


Ужаснейший кошмар! Какая жалость...

Жестокий сон, как будто бы в бреду, 

И снова мне досталась, мне досталась

Такая участь на свою беду.


И вот стою я утром прям у стенки, 

Отсчитываю мерно быстрый шаг...

Дрожат, дрожат предательски коленки:

Она же не преступник и не враг!


Графиня перед розовым рассветом

Стояла молча подле серых плит, 

Тряслась рука с трофейным пистолетом...

- Ты не волнуйся только - Бог простит.


И вот поступок тяжкий мой звериный:

Я выпустил в неё весь свой заряд...

Я помню голос, голос соловьиный

Печальный и небесно-ясный взгляд.



 25.12.2017



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Філософський вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Таинственный обряд / Философские стихи | Простой Смертный». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Лікує не чай / Філософський вірш | Простой Смертный». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Простой Смертный.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.12.2017 11:56  КАЛЛИСТРАТ => © 

Поднимаю руку "ЗА" творчество Миколы Хвылевого (мой любимый писатель) и, также рекомендую его почитать. Вот умели же тогда люди писать!)))


По поводу коммунизма, так у Игоря Шафаревича (хоть он и друг А.Солженицына) есть неплохая работа "Социализм как явление мировой истории". У него там всё от античного социализма и до нашего родного. Написано ясно и читабельно и не нужно пугаться "научности". Всё понятно, а после прочтения станет ещё понятней)))


Что касаемо "знали, не знали", так берусь утверждать, что прекрасно все знали и понимали и, даже в лицо видели. Пройдёт пару поколений и назовут фамилии )))

 29.12.2017 10:42  © ... => Тетяна Ільніцька 

Хотел бы подчеркнуть, что сама идея коммунизма ничего плохого не несёт - воплощение было, прямо скажем, не из лучших. Спасибо за такой развёрнутый комментарий. Обязательно на досуге прочту новеллу Хвильового 

 29.12.2017 10:38  © ... => Гаврищук Галина 

Нет, не аллегория. Спасибо за комментарий 

 29.12.2017 09:50  Тетяна Ільніцька => © 

Добре, дуже добре, що саме Ви написали такий глибокий і трагічний твір... Усвідомлення кривавого шляху комуністичної ідеї (якщо говорити про колишній Радянський Союз) відбулося не відразу. Але ж відбулося. Нині ми знаємо, що жодна ідея чи теорія не варта жодного людського життя, проте колись, у 20-х рр. минулого століття, дуже важко було розібратися, надто зважаючи на те, що ідею Бога відкинули, а отже, і будь-які моральні чинники, які могли стримувати. Мало хто відразу відчув і збагнув страшний зворотний бік комунізму. Серед таких був і Микола Хвильовий, письменник, який підняв на власний щит комуністичну партію і оспівав її, але згодом змушений був написати новелу "Я (романтика)". Якщо маєте кілька вільних хвилин - прочитайте, бо це майже дослівно Ваш твір про вбитий гуманізм у собі самому:

 28.12.2017 20:28  Гаврищук Галина => © 

Нехай давно, але цей жаль мав місце в нашій історії... Полинули в минуле чи це теперішній алегоричний мотив ? 

Публікації автора Простой Смертный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо