28.12.2017 20:35
Без обмежень
24 views
Rating 0 | 0 users
 © Двірний Сергій

Ядерна ера

Він дзвонив і дзвонив у двері.

Його донька, залізши на ослінець, зазирнула в окулярик і почала голосно кричати: «Тато, тато!..»

Його дружини, її матері не було вдома… і я не знав, що робити.


Я кохав її до безтями.

Вона, здається, по-справжньому покохала мене.

Він відбував службу в Армії.


Мені було страшенно його жаль… яким би він не був.

Соромно і прикро за всю цю анекдотичну ситуацію… заради чого б вона не коїлася.

Й ось він прийшов у відпустку, негадано надану йому як ліквідатору аварії на ЧАЕС.


Мов заворожений спостерігав як трьохрічне дитя намагається впоратися з замком і не міг уявити, що я йому скажу?!

Вона ж скільки раз обіцяла йому написати!..

Зрештою, відкрив вікно балкону й, стрибнувши у сніг, розчинився у ранньому зимовому вечорі.


Озирнувшись наостанок, побачив його в сяючій ризі вікна: чорний, похнюплений силует у мішкуватій шинелі.

Міцно вчепився руками у підвіконник.

Марно намагається просилити поглядом товщ монолітного мороку.


А за вікном, під колючим промінням ясних, холодних зір ганебно конав оптимізм ядерної ери…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Я і океан / Вірш | Двірний Сергій». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Крок у безодню / Вірш | Двірний Сергій». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Двірний Сергій.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо