29.12.2017 00:01
Без обмежень
28 views
Rating 5 | 3 users
 © Олександра

Не дотримали вічність

Помовчу кілька років. Скажу, що змогла.  

Небо синім стеклося від тіні й вина.  

Білим світом вляглося усе до зими.  

Всі серця ще живі, але тільки не ми. 


Берегли власні душі... згубили у снах. 

Воскрешали надію... погасла весна. 

Я трималась за прірву, допоки могла.  

Мої руки змастила чорна смола.  


Помовчу кілька років. А раптом мине?  

Раптом серце затихне, погасне з вогнем?  

Розбиваються вікна в поклоні зими. 

Всі дотримали вічність, та тільки не ми. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дві години / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «В тебе крила посивіли, Києве / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 4 | Знайдено: 19
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Знову;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;