29.12.2017 01:45
Для дорослих (18+)18+
78 views
Rating 5 | 1 users
 © Богдан Дєдок

Осінь до мене підкралась зимою

Осінь до мене підкралась зимою,  

Коли день за днем в безтурботнім покої 

Я знову в свій бункер пірнув з головою. 

Здавалось, не так все: не так і погода,  

Й нагадує кожна людина урода,  

Ще й в дзеркалі скалить огидна істота. 

Транквілізатор танцює в крові з алкоголем,  

В знущанні над тілом і так дуже кволим,  

І разом з моїм розгорівшимся болем 

Розмелює знову на порох кістки,  

Розриває знесилені м`язи в шматки,  

Перетворює сни на смертельні пастки,  

Заповзаючи в мозок голодними псами,  

Стискає горлянку старими шляхами 

І неба труну забиває цвяхами. 

Київ 29.12.2017



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про осінь

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Стонет окно / Стихотворение | Богдан Дєдок». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ледь видимий вогник / Вірш | Богдан Дєдок». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Богдан Дєдок.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.01.2018 23:52  Артюх Леся Вікторівна => © 

В цьому році осінь взагалі зиму потіснила, але та не здалася!!! Морози виморозили трохи вірусів - зовнішніх і внутрішніх! 

Публікації автора Богдан Дєдок

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо