Сон покинутого
Кошмари сновидінь
Знов повернувся сон,
Живеш в якому ти
І вкотре розриваєш
Тоненьку плівку забуття,
І біль не знає меж.
З тобою твій новий,
Твій чоловік щасливий,
А я для тебе навіть не минуле.
Для тебе я — ніщо.
Ось підійшла,
За руку узяла,
Закоханими дивишся очима...
Твій чоловік на землю
Важко впав,
Йому обличчя сльози заливають,
Здригається в жорстоких корчах він,
Без тебе вижити не зможе...
А ти мене у сутінки ведеш,
Для тебе став нічим
Твій чоловік нещасний...
Нарешті темрява поглинула усіх.