30.12.2017 17:58
Без обмежень
91 views
Rating 0 | 0 users
 © Іван Петришин

Коляди та Календи Роко-Поділу: Зимові Святкування

з історії віри слов`янської

з оповідок та згадок, коли ще було багато колядок

примовляння-промовляння

КОЛЯДИ ТА КАЛЕНДИ РОКО-ПОДІЛУ: ЗИМОВI СВЯТКУВАНHЯ

з історії віри слов`янської

(з оповідок та згадок, коли ще було багато колядок)

/з розірваного рукопису/

примовляння-промовляння


КРОПІННЯ ХАТИ

кpоплю хату водою

ледяною, 

чистою та сріблястою, 

текучою, морозяною, 

зимною та міцною, 

аби Доля і Щастя 

були весь час зі мною, 

зі мною та з вами, 

аби були ми зі злотом, 

здоров`ям і срібними грошами.

чисти, водо, повітря та мислі, 

мислі та бажання, 

аби зима - не зимна, 

а весна- рання!


ЧЕСНО-ЧАСНИКО-ОЧИЩЕННЯ

розкладаю зубці часника

по рогах столу, 

аби вигнати думку кволу, 

аби вигнати все погане, 

аби загоїлись наших сердець рани, 

аби зло пішло на ліси, не- на люди, 

аби вірли рекли, що нам добре буде.

розкладаю зубці часника по кутах хати, 

аби нам хворіб та горя не знати.

розкладаю зубці часника навколо подвір`я, 

аби була у нас перунова віра, 

палка, гостра, як маланка, 

як світла блискавиця, -

розкладаю часник, 

як годиться.


СІЯННЯ ЗЕРНА НА СТІЛ

засіваю стіл золотим зерном, 

пшеницею та житом, 

аби у нашім домі було добре жити.

засіваю стіл просом та гречкою, 

кладу сіно попід стіл, 

аби водилось телятко з овечкою, 

теляткa та козенята, 

кури, качки, гуси, 

аби хата була багата, 

і кладу на стіл обруса, 

обруса нового, із щирого льону, 

чесаного та суканого, 

прядженого та рядженого, 

тканого та моченого, 

сушеного та правленого, 

аби мали ми усі добра праведного, 

праведного та правильного, 

рівного, як поло’тна, 

аби не брала нас нікого

хвороба жодна.


СТАВЛЕННЯ ДІД-ДУХА

ой, же візьму я снопа

з пшениці та жита, 

скручу дідуха, 

із головою та руками, 

волоссям та ногами, 

аби нас оберігав, 

місяцями та роками, 

нехай стоїть у куті, 

у час нашої куті, 

дивиться, слуха, мовчить, 

лиш уві сні говорить.

нехай нас оберігає, 

свято вести помагає.


КУТЯ-ПОКУТА, МОРОЗАМИ КУТА

кутя- щедра та добра, 

солодка, велика, 

то- наш спогад радості, 

веселощів без лиха.

згадаймо всіх,  

хто був, хто любив, 

хто живе, і хто жив, 

хто- з нами, хто- далеко, 

у вирії, як лелека.


наберу зерна золотого, 

обіб`ю добре йо’го, 

намочу водицею, 

заварю із сіллю, 

натру в ступі маку, 

натовчу горіхів, 

маку- як зір, 

зерна- як літ, 

додам родзинок

з винограду й малинок, 

додам меду чашу, 

щоб беріг серця наші.

щедрі зерна- любов наша, 

мак- усі до нас і після, 

їжа наша колодарна, 

мовчить й бринить, 

як пісня.

ті дні щастя- з винограду, 

з ягідок солодких,  

мак, як зорі, наші й думи, 

і - нашії долі, 

а, мед густий, 

як веселість свободи та волі.

скpіпить мед цей нехай міцно

наші серця й руки, 

аби вміли разом жити 

й вивчати науки.


ПИРОГИ, ВАРЕНИКИ ТА ГАЛУШКИ

візьму зе’рна, візьму жорна

з каменю гірського, 

і намелю муки купу, 

борошна дрібного.

візьму ночви і наліплю

галушок все круглих, 

що, як сонця біло-коло, 

діллю води кухлик.

з- одних зроблю галушки, -

одне тільки тісто, 

з решти- зроблю пироги, 

які мають звістку-

то- капуста, то-гриби, 

то- черешні-вишні, 

то- ягоди лісові, 

то- солодкі сливи, 

щоб місяцю догодить

й всі були красиві.

аби сонце дарувало

многі й добрі літа, 

а місяць, серп-молодик-

зерно й буйне жито, 

буйне жито,  

життя щастя, 

щастя без недолі, 

радість, чисту, джерелову, 

свободи і волі.




УЗВАР ТА ПІСНИЙ БОРЩ

навари узвару

з капусти та грибів, 

що старий Рік пролетів, 

з грибів лісових, 

з капусти крижавчаної, 

що стереглась-береглась

польовою панною.

навари борщу, червоного-густого, 

з часником та перцем, 

на всю челядь, з відерце.

навари борщу 

з пампушками з часником, 

червоного, як любов, 

як любов та згадка, 

аби родина була багата, 

щоб усіх згадати

добром, поважаючи, 

честі й слави доливаючи, 

пам`ять слізьми обмиваючи, 

вірити, прощаючи.


КАПУСНЯК

так, чи не так, 

та був Рік добрий, 

який Бог дав, 

багато-що мав, 

багато-що зробив, 

так, чи не так-

звари капусняк, 

з капусти великої, 

що була зeлена, 

що стала біла, 

біла та кисла, 

кисла та сильна, 

сильна та тривала, 

тривала та силодайна, 

добра та файна.

що було нароблено- намішано, 

наварено- наліплено, 

хай з`їсться, як капусняк, 

який їж, та не наїжся, 

забудь зле- потішся!


РИБА-ОСЕЛЕДЦІ

коло кожного гри`ба, 

має бути й риба, 

смажена та солена, 

риба-оселедець, 

риба- не-м`ясо, 

з води крижаної, 

з води чистої, 

з річки бистрої.

нехай пливе водами, 

нехай пірнає озерами, 

нехай мечеться морями, 

хай дає нам міць та силу, 

їх вливає в кожну жилу.


ГОЛУБЦІ ГРЕЧАНІ

голуби-голубчики, 

вістуни-пташата, 

наліплю голубців

для птахів пернатих, 

нехай кожен челядник

скуштує хоча б один, 

нехай кожен колядник, 

колядує для родин.


БУРЯЧОК З ХРОНОМ

біле та червоне, 

солодке й гірке, 

як не спробуєш добра, 

не взнаєш, що то таке.

любов та ніжність, 

жарти та серйозне, 

вузи вічні, все, що тішить, 

що тішить й що - не дуже, 

готуйся до оборони

і до щастя, друже.


БІБ ТА КВАСОЛЯ

звари бобу та квасолі, 

щоб хлопці були некволі, 

щоб дівчата були красні, 

щоби коні були власні, 

щоб сильні були телята, 

щоб поле було багате, 

руки щоб були сталеві, 

а ноги- залізні, 

бо життя буває різним:

колись треба танцювати, 

стрічати Купала, 

колись треба працювати, 

хоча й збіжжя мало.


ВЕЧІРНЄ ПРОЩЕННЯ І МОЛИТВА

поклонися до землі, 

попроси прощення, 

аби усе зле забути, 

добра побажати, 

аби було кому орати, 

косити, збирати, 

аби нове сонце дало

новий чистий місяць

й нову ясну зо`рю, 

нехай щастя розіллється, 

як широке море.

клякни й щиро помолися

за усіх в родині, 

за - всіх добрих, 

і за тих, що у чомусь винні, 

тричі молитви промов, 

що тебе навчили, 

аби віру зберегти, 

честь, славу і сили.

і засвіти свічку ясну, 

постав у вікні, 

щоб світило, рекло на добре

"так", а на зле- "ні!".

згадай, що прийшов на світ ти

малим немовлям, 

аби людям догоджати

й допомогти нам.

свічка- пам`ять, 

що спливає, 

плаче воском, тане, 

хвилю тиху омиває, 

гоїть біль і рани.



КОЛЯДНИКИ У КАЛЕНДИ КОЛОДАРУ-КАЛЕНДАРЯ

"ін Календулас, кон-лаудас, семінас, волас просперас", 

як загляне січень з снігом, 

на два боки, на два неба, 

треба в Календули-Коляду

та й кон-лаударити, разом прославляти, 

сонце, місяць, зорі, землю, 

білий день та нічку темну, 

задобряти злі морози, 

і водити сухі кози, 

аби росли зелен-лози, 

які в Римі давали в жертву, 

щоб задобрити пра-богів, 

які мали також роги, 

владу, силу та завзяття, 

і розводились багаття, 

яке звали "роґус" й "пірам", 

їх боялись дикі звірі, 

а, в Славонії, за зимна, 

в сніговії-холода’, 

коли мерзла і вода, 

з дому- в дім, з хати- до хати, 

ішли юрби колядувати, 

першим заходив хлопчина, 

в кого темная чуприна, 

хоч він був і небагатий, 

та приносив удачу в хату.

закликав добро творити, 

поважати і любити, 

працю добру шанувати, 

а, ще ходив посівати

по хатах, по селі, 

там, де діти малі, 

там, де люди дорослі, 

щедрі, лагідні, не злосні.

сіяв-сіяв пшеницею, 

щоб рік був із пашницею, 

сіяв-сіяв житом, 

аби довго жити.

потім, іще, щедрував, 

людям віру дарував, 

аби було усім добре, 

аби були всі щасливі, 

і рижії, і вродливі.


ДРЕВО-ВІРА

догоджали Перуну`, 

щоб не розпочав війну, 

догоджали Сварогу, 

що мав вогнянії роги, 

аби не палив він села, 

поля та ліси, 

аби було багато

води та роси.

догоджали Стрибогу, 

вітрів воєводі, 

що не дуже й полюбляли

його у народі.

догоджали Даждьбогу, 

що дарував успіх, 

тепло та врожай, 

не сварися й ти до нього, 

тільки поважай!

догоджали Кворсу-Хорсу, 

що приносив дні і успіх, 

і, наспівували відання, 

переказуючи усно.

поклонялися Велесу, 

за багатство і худобу, 

за торгівлю і гроші, 

і, до нього, були 

дуже хороші.

поклонялися Мокоші, 

що в латині- мукоза, 

аби падали дощі

та сльозились роси.

була Мокош вміла ткаля-

ткала водами із хмар, 

водянії нитки пряла, 

людей ткати научала.

кланялися Дані, 

річок господині, 

як прегарній панні

кожній рибі і рослині.

поклонялись Свентовиду, 

що весь світ видить та бачить, 

як щось хтось зробив погане, 

Све-вид не пробачить.

усе було тоді храмом-

усе було сило-даром, 

ліс і камінь, ріки й болота

були господа’рем.

джерела, гори і горби-

мали силу поважальну, 

до них промовляли, 

як до істоти, 

і, просили, і молили, 

до сьомого поту.

зорі мовчки ворожили

долю-шлях життєвий, 

що стелився поміж стежок, 

там, де пісок сивий.

задобрити долю можна, 

то їй й догоджали, 

і рекли до неї тихо, 

й їй сумно співали, 

аби вона та й почула 

сум думок та серця, 

набирали з позаранку, 

води у цеберця, 

в них кидали м`яту-руту, 

кропиву та дуба, 

аби воля злагідніла

й стала до них люба.


ВІДБИТКИ НЕБА


пекли круглі калачі, 

пекли плесканки й млинці, 

хліби, наче сонце, 

що дивилося в віконце.

варили пироги та вареники, 

наче напів-місяць, 

мов золото-гривна, 

бо земля була добра, 

а небо- предивне.

пекли також роґалі’

та бублики, і коржі, 

їли їх великі й малі, 

та варили меди-соки, 

березові та ягі’дні, 

були вірні усім силам, 

небагаті i небідні.

древня віра дерев`яна, 

ще - до міді і заліза, 

наче гра людей дитяча, 

мов всевір`я, 

й рівність, наче.



переспіви-передуми Івана Петришина



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Різдвяний вірш, До Різдва Христового, Про Новий Рік, Для вчителів, Про минуле

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Скоро-читалки - замовляння (оригінальні вірші українською мовою) / Речитатив | Іван Петришин». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Іспанська Колядка" Ріу-ріу-чіу" (Колядки. carols. canto natalizi.) / Колядка | Іван Петришин». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Іван Петришин.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Іван Петришин

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо