02.01.2018 01:30
Без обмежень
50 views
Rating 5 | 3 users
 © Олександра

Мені приснилось, що я заручена

Мені приснилось, що я заручена.

Я задивлялася в зіниці вічності, 

Холодні пальці стискали обручку, 

А сірі вікна берегли сторіччя.


Мені приснилось, що ти приходив

І говорив про щось з чоловіком.

Я зупинилась тоді на сходах -

Така далека собі за віком.


Твої вуста говорили втомлено, 

Зелені очі темніли з тінями.

А мої пальці, вже поневолені, 

Блукали вперто чужими стінами.


Мені приснилось, що я заручена

Та не з тобою, а з кимось іншим.

Мене збудила лиш думка змушена:

Кому ж я маю писати вірші?

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вічністю біль не затреш / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дві години / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 4 | Знайдено: 19
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Знову;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;