Ти мене не забуваєш
Слова розтанули із часом,
Зима скувала почуття.
Неначе ми не були разом,
Немовби спогад - небуття.
Кругом сніги, одні замети,
Мов грудка цукру вже земля.
З якої ми, скажи, планети?
Якщо лиш дивимось здаля.
Шапки ховають очі й вуха,
Хутро тримає бій сердець.
Лякає дужче завірюха,
Біжить по тілу морозець.
(Хай самовпевнено звучить).
Якщо кохав - досі кохаєш!
Зима нас стриманості вчить.
