03.01.2018 20:49
Без обмежень
46 views
Rating 5 | 3 users
 © Таня Пашкова

Ти мене не забуваєш

Слова розтанули із часом, 

Зима скувала почуття.

Неначе ми не були разом, 

Немовби спогад - небуття.


Кругом сніги, одні замети, 

Мов грудка цукру вже земля.

З якої ми, скажи, планети?

Якщо лиш дивимось здаля.


Шапки ховають очі й вуха, 

Хутро тримає бій сердець.

Лякає дужче завірюха, 

Біжить по тілу морозець.


Та ти мене не забуваєш

(Хай самовпевнено звучить).

Якщо кохав - досі кохаєш!

Зима нас стриманості вчить.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Okay, Google / Вірш | Таня Пашкова». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Чому ти не зуміла з`явитись... / Вірш | Таня Пашкова». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Таня Пашкова.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 04.01.2018 09:32  Тетяна Ільніцька => © 

Музика серця звучить прекрасно в будь-яку пору року... 

 03.01.2018 22:51  Артюх Леся Вікторівна => © 

гарно 

Публікації автора Таня Пашкова

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо