Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.01.2018 15:28Мініатюра
 
Рейтинг: 5 | 3 гол.
Без обмежень
© Дарія Китайгородська

Як все починалося

Дарія Китайгородська
Опубліковано 05.01.2018 / 44582

Днями, прочитавши допис однієї френдеси на ФБ, я вирішила, що, напевно, настав час розповісти про те, чому і як я почала бігати, і звідки взялися шкіци про біг і Биківнянський ліс.

Ніде правди діти, я полюбляю зависати в ФБ, читаючи всіляку всячину, яку залишають дописувачі. Тут є безліч історій про найрізноманітніші події, явища, переживання etc. Для мене це своєрідне спілкування зі світом: активне, всебічне і безболісне, яке не вимагає безпосереднього контакту з людьми, але створює повну ілюзію причетності до їхнього існування. Пробігаючи очима рядки слів й розглядаючи фото, я час від часу переймаюся тим, що діється з моїми френдами, замислююсь над їхніми обставинами, намагаюся уявити, що буде далі й чим закінчиться той чи інший період в їхньому житті.

Мене завжди приваблювали люди, які чимось захоплені: якоюсь справою, мистецтвом чи спортом. Так я натрапила на стрічку однієї пані, яка вела активний спосіб життя – працювала, виховувала свою дівчинку і при цьому встигала бігати на доволі довгі дистанції. І вона не просто виходила на пробіжки, а викладала фото, коротко розповідаючи, скільки їй вдалося цього разу, яким був маршрут і яка вона молодець.

Мені надзвичайно подобалися дописи цієї вродливої жінки, бо це було те, чого не відчувала я сама. Признаюся чесно: я ніколи не любила бігати, навіть у дитинстві. І мене не можна було назвати ні спортивною, ні активною. Однак рух не був для мене чужим: я люблю плавати і регулярно відвідую басейн взимку й якісь природні водойми влітку, а також багато їжджу на велосипеді, принаймні, коли сприяє погода. І читаючи ці невеличкі текстики в стрічці на ФБ, я намагалася влізти в шкуру авторки, відчути те, що відчувала вона, так захоплено описуючи свої бігові вправи. Але щоб спробувати самій, то якось не доходили руки (чи то пак, ноги), бо ж є робота й дім і ще багато всього, що потребує часу й уваги.

Аж тут сам Всесвіт, напевно, вирішив, що треба підштовхнути мене в потрібному напрямку, і подарував мені роботу вдома. Зникла необхідність витрачати кілька годин на дорогу, з’явився час на те, щоб виспатися вранці та більше бувати надворі. Але вдома є вдома: ноги самі ведуть до холодильника, і за тиждень-два я раптом усвідомила, що мої джинси стають мені затісні. І плавання і велосипеда недостатньо, щоб зупинити цей невблаганний процес.

А поперед очі все лізли картинки з красунею у спортивному взутті, і вона була така тоненька й струнка… І я подумала: а чому б не спробувати й собі? З невеличкої дистанції, скажімо, 1, 5 км для початку. І бігти так, щоб не задихатися, щоб не кололо в боці, щоб не боліли ноги і щоб не хотілося вмерти після того всього. І якось вранці я побігла….

І продовжую бігти і сьогодні. Це і тротуари Лісового масиву, і стадіон, і, в першу чергу, Биківнянський ліс. Всіляке бувало: і не хотілося, і не моглося, і довелося перейти на пробіжку увечері, бо тепер я знову працюю в офісі, але на кожному етапі, коли я думала, що здамся і перестану виходити на свій маршрут, на сцені з’являвся мудрий Всесвіт підкидав мені стимул таки продовжувати бігти.

І в якусь мить саме в Биківнянському лісі я зрозуміла, що відчуваю щастя й захват від бігу і мені хочеться цим поділитися з кимось ще. Найпростіше – це описати свої емоції. Так почалося писання малесеньких текстиків про відчуття, спостереження й зустрічі. А потім я почала викладати їх у ФБ – раптом хтось, як і я колись, прочитавши ці кілька рядків, й собі захоче спробувати, як це – бігати.

Нещодавно, натрапивши на допис тієї самої вродливої панянки, в якому вона скаржилася, що хворіє і трохи розчарована собою, і наразі більше не бігає, але хотіла б повернути собі ті відчуття, я ще раз впевнилася, що не можна зраджувати собі – хай там що! Хочеш бігати – бігай, незважаючи на відсутність часу, втому, погоду чи кпини близьких чи незнайомців. Важливе тільки бажання і фізичні можливості. Побігли!

08.01.2018 Проза / Мініатюра
Без солі на хвіст... / Мініатюра | Дарія Китайгородська
Попередня публікація: 04.01.2018 Рецензії / Книга
Все те незриме світло / Книга | Дарія Китайгородська
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
Ой, чи біг, чи не біг...
20.04.2016
Ранкові дива
02.01.2018
У переддень і післядень
05.01.2018
Як все починалося
13.01.2018
Мандрівочка пахне...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3
Переглядів: 33  Коментарів: 1
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.01.2018 16:04  Наталія Старченко для © ... 

Побігли!.. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +31
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.01.2013 © Тетяна Ільніцька
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
03.01.2011 © Михайло Трайста
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди