06.01.2018 05:06
Без обмежень
24 views
Rating 5 | 1 users
 © Георгій Грищенко

Решта

Я пам`ятаю й досі

Рік сорок п`ятий, осінь, 

Учителька і школа, 

Незвичне все довкола.


Знайшла якогось Решту

І вимага арешту, 

Бо крутиться й не слуха, 

Забились, мабуть, вуха.


Таке не чув ніколи, 

Бо не ходив до школи, 

Я Решту ще не знаю, 

Тож зиркаю, шукаю.


Як Решта виглядає

І що його чекає, 

Кортить мені все знати, 

Та вчителька не мати.


Бере мене за вухо

І каже – треба слухать, 

Сидіти, не крутитись, 

Як решта треба вчитись.

м. Київ 07.07.04.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Доволі / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Народжені жити / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Мій рейтинг: 3

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.01.2018 12:28  Тетяна Чорновіл => © 
 06.01.2018 19:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за візит та побажання. Вас також вітаю. з Різдвои, бажаю здодов`я міцного та натхнення. 

 06.01.2018 08:01  Тетяна Чорновіл => © 

:)))) Чудовий спогад. Хоч і вуха трохи шкода)).
Вітаю Вас з Різдвом Христовим! 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо