08.01.2018 22:19
Без обмежень
149 views
Rating 5 | 3 users
 © Костенюк

Другові

Вже вкотре, давній друг, 

вночі мені наснишся.

Про мій життєвий круг

ти дбаєш, як годиться.


Коли жахи у снах

збираються навколо –

виходиш на мій шлях

і розриваєш коло.


І три твої сини, 

дружина – ще красуня, 

нагадують мені

розмов наших відлуння.


А ми, за кроком крок, 

поєднані думками, 

долаємо удвох, 

дорогу між зірками.


Мої товариші

пробачать дивну звичку:

за упокій души

у храмі ставлю свічку.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про дружбу

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Біля колін / Вірш | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Різвяне / Вірш | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.01.2018 09:01  Тетяна Ільніцька => © 

Дуже зворушливий твір! 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо