Не знаю я де, але знаю існує це місто, де дивне життя.
Там люди всі дивні. Чому запитаєш? Послухай про іхне буття.
Одна за одною там ідуть маршрутки, в них клони сидять водіі.
13-й номер у всіх тих маршруток, та всі вони майже пусті.
Збираються люди і влазять в маршрутку в одну, лише тільки в одну.
А інші пусті зранку іздять по колу. Хтось бачив таку дивину?
Вночі до гори підіймають всі очі і бачуть лиш зірку одну.
А інших не бачуть, а чому не знаю. Я відповідь так й не знайду.
Там черги великі - до кілометра й більше, мабуть, ти вже знаєш чому,
Хоча дуже близько продають таке саме, і просять ще меншу ціну.
Там ловиться рибка лише у одного, а в інших там відра пусті.
Жінки там кохають в сльозах, до нестями лише Василя, геть усі.
а мені сподобалася байка! таки є у ній зміст... а люди - дійсно, стадо... і йдуть юрбою за найбільшим бараном... якось боюся натовпу, стараюся не йти, куди всі....
Літературний портал "Проба пера" розроблений для сприяння розвитку української культури та мови. На ньому можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літпорталі тільки вірші та проза сучасників.
