10.01.2018 04:51
для всіх
115
    
  4 | 4  
 © Георгій Грищенко

Босонога душа

Ходила по битому склу

Мала босонога душа

Терпіла нещирість і глум, 

Бродила невміла й чужа.


Відкрита і щира завжди, 

Привітна, люб`язна до всіх, 

Криваві лишала сліди

Під злий невгаваючий сміх.


Душа все стерпіти змогла, 

Від ран залишились рубці, 

Та щастя свого не знайшла

Хоч ходить з ціпком у руці.


По битому склу босоніж

До щастя нелегко дійти, 

Зневіри здолати рубіж, 

Знесилення від самоти.



м. Київ, 23.07.04.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.01.2018 12:49  Тетяна Чорновіл => © 

Щемливий і щирий вірш! Шукати надію, а тоді ще й уберегти її дуже складно. Нехай щастить у пошуку Вашому ЛГ.

 10.01.2018 10:54  Каранда Галина => © 

Супер!
Дуже сподобалося, особливо назва.