12.01.2018 10:34
Без обмежень
39 views
Rating 5 | 4 users
 © Двірний Сергій

Низ

Була наполовину казанською татаркою, наполовину – росіянкою.

Закінчила школу в Семипалатинську, здобула журналістську освіту в Томську, працювала копірайтером в Москві.


Її сім’я була переселенцями з Казахстану в Росію.

Перебралися до Казані вже після розпаду СРСР, коли Казахстан заходився активно впроваджувати державний статус казахської мови.


Ми часто (як, певною мірою, колеги) говорили за мову, сучасну літературу, високу поезію…

Про їх сакральну роль у житті особистості, суспільства, людства…


Ламаним голосом, з частим безсилим придихом оповідала свій тернистий шлях до слова.

Чарувалася його магією, що, подібно до біблійного зерна, має конче в тобі померти, аби ти воскрес в онові тіла та безсмерті духа.


Й лишень один раз торкнулися політики.

Коли безапеляційно заявила, що для розвитку татарської культури, вивчення татарської мови в Татарстані зовсім не обов’язкове.


Мовляв, неросійська культура нічого не втратить, а, навпаки, набуде, якщо замість вивчення тієї ж татарської мови стануть викладати татарську культуру російською мовою.

І, як промовистий приклад, навела казахів, які цивілізаційно надзвичайно втратили, коли, через державну мовну політику, Казахстан масово залишив його культурний прошарок – такі російськомовні громадяни, як, приміром, вона.


Я не міг приховати свого щирого здивування: чим же, в такому разі, Татарстан чи Казахстан відрізнятимуться від, наприклад, Тамбовщини чи Рязанщини, якщо їх культуру звести тільки до російськомовних книг за їх самобутність?!

Вона з відчаєм вдарила кулаком у відкриту долоню й роздратовано вигукнула: завжди бісить, коли отак, мов головою об стіну, б’єшся в нерозуміння очевидних речей!..


Її батько був татарином, а, мати – росіянкою, відтак, своєю верхньою частиною (очі, лоб) пішла у батька, а, низом (рот, язик і все, що нижче) – у материнський рід.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Каліка / Вірш | Двірний Сергій». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Пляшка «Фанти» / Вірш | Двірний Сергій». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Двірний Сергій.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.01.2018 18:28  Лана => © 

краще не сказати) 

 16.01.2018 14:00  © ... => Лана 

Те ж саме і з автором: спостерігаєш за власною спостерегливістю, як спостерігає спостережливість спостерігача (героя або тебе самого, коли ти сам собі герой)... 

 16.01.2018 13:57  © ... => Тетяна Ільніцька 

Так, пані Тетяно, зазвичай, наша приналежність до чогось завжди тягне нас кудись униз... Дякую за відгук! 

 15.01.2018 09:29  Тетяна Ільніцька => © 

Дуже влучно, як на мене, Ви "поділили" героїню Вашої оповіді. Хтозна, що саме і на якому рівні визначає національну приналежність. Я розумію, як смішно звучать визнання вищості всього російського від жінки з яскравими ознаками східної зовнішності (верх). І найсмішніше те, що вона сама цього не усвідомлює, навпаки переконана у власній рації. Отакі дивні парадокси часом трапляється бачити.
Напевно, усе ж материнська національність є сильнішою... 

 12.01.2018 18:08  Лана => © 

дуже цікава оповідка! відчуття, наче спостерігаєш за спостережливістю автора 

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо