Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.01.2018 21:22Роман
 
Зомбі-прасвітлєніє
20000
Для дорослих (18+)
© роман-мтт

Зомбі-прасвітлєніє

економікс
роман-мтт
Опубліковано 12.01.2018 / 44653

Замість передмови ;)


З однієї переписки:


... – Що в твоєму розумінні "все буде Зомбі-Україна"?

– Воно йде до того. І буде йти ще швидше до зомбі-стану: так легше керувати країнами в нинішніх умовах. В Іспанії – м`яка форма утримання власних зомбі, в колишній розваленій Расії – жорстка, в нас – остаточно ще не визначилися, але я б сказав більш «ділова» форма, ніж в Іспанії, але менш брутальна, як в тій Расії, де їх використовують для секс-туризму. Тому і потрібно прийняти той кодекс законів «Про зомбі в Україні»: на них можна орати, використовувати їх як тягову силу. Чи для розваг – стріляти по ним, атракціони різні влаштовувати,  

– Стій-стій, про тягову силу я в курсі. А це для якого секс-туризму? Їх що, хтось трахає в тій Расії?

– Ну, так. Ти що не знав? Нікрофілав збирають по всьому світові – і везуть до Расії. Там, за великі гроші, їм дають трохи поїбати тих зомбі… У них то ще з давніх часів ведеться, тільки раніше трупи лише бальзамували чи сушили і на загальний огляд виставляли, а тепер там влади геть нема – от і дозволяють собі таке. Але і там іспанці лад наведуть – на засіданні АОН корейці піднімали вже питання захисту прав зомбі, зокрема і про цей кричущій факт казали.

– Же-е-есть! А корейцям яке діло? 

– Та є діло: в них там є певні культи мертвих предків. То ображає їх релігійні почуття. А корейців підтримали мексиканці – ті взагалі на смерті помішані, одна з найпрогресивніших націй у справі захисту прав зомбі. Іспанці їх приструнили, звісно, бо колонія, як ні як, але: колонія яка приносить нафту, тому пообіцяли питанням зайнятися. Якісь експедиційні корпуси відправити, і трохи тих нікрофілічних забавок зробити менше, контролювати процес тощо.

– Же-е-есть… Ті російські князьки геть з глузду з’їхали.

– Та ні, просто – бізнес. Люди виживають – як можуть, контролю з боку світової спільноти – ніякого, того і розвелося там таких розваг.

– Ну, у нас такого, я сподіваюся, не допустять.

– Не допустять, хоча і у нас такі борделі, кажуть, є… Але це не головне. Бо головне, якщо ті закони не прийняти, то загальне отупіння прогрессуватиме – це точно, бо всі боятимуться зомбі. А вони можуть стати економічним рушієм, безкоштовним. А нетерпимість, схожа на ту з якою зомбаки кидаються на їжу – зростатиме, якщо той кодекс не приймуть. Соціальна напруга з часом спаде, коли приймуть певні закони, для того щоб зомбі тримати в гетто чи використовувати в роботі, а більш-менш здорових людей збиратимуть в мегаполісах чи укріплених районах, де сільське господарство ведеться. Тому в нас зараз два шляхи: може бути і як на півночі, в залишках расійських земель, борони нас Пророк Наш Тарас від такої злої долі, і тоді ми точно з часом станемо гетто. А може бути і як в Іспанії чи Молдові хоча б, Земля Наша Мати допомагай нам в цьому. А поки таке ото: безгосподарність та безпорадність в вищих ешелонах збивають народ з пантелику, того люди, які майже зомбі, але ще трохи люди – теж спантеличені, і тому – бісяться... Невизначеність системи дратує і напружує. Кого не може система пережувати, того з часом випльовує – в Києв, наприклад. Або треба вчитися маскуватися під зомбі тут. А коли всю справу узаконити, то буде поліпшення, бо люди по іншому не можуть – без закону, без правил. Є закон «Не боятися зомбі» – ніхто не боїться. Нема закону – всьо пропало. Такі справи, брате. Тим більше мені за просування цих законів премію обіцяли.

– І хто, коли не секрет?

– Та є небайдужі люди, що хтять нас скоріше до світової спільноти інтегрувати. Але і спротив великий – у когось напевно вже свої потоки і напрямки роботи в цьому секторі.

– Тобто?

– Ну, спочатку військові та мєнти – вони борються з зомбаками, тому і перші мають з того зиск. Окремі підприємства вже є, які використовують мертвяків. А є навіть бандити, які їх нелегально вивозять, так-так – на кожен товар є свій покупець. Ну, про Расію колишню я тобі вже казав, так от туди на замовлення вивозять наших зомбі-жінок. А от до Китаю вивозять спеціально підібрані зразки, які використовують там для генетичних і біологічних дослідів різних. Китайські зомбі виявилися, кажуть геть слабкими – живі вони набагато кращі. А наші – витриваліші, тому і пруть їх туди. Але це, звісно, чутки все, бо доведених фактів – нема.


НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
25.12.2017 Проза / Мініатюра
День третій не настане
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.01.2018 © Арсеній Троян / Мініатюра
Текст на "Ж"
27.12.2017 © Арсеній Троян / Оповідання
Моя М
08.12.2017 © оксамит / Нарис
Десь там
05.11.2017 © Зоряний Пил / Мініатюра
Останній поверх
27.10.2017 © Гаврищук Галина / Роман
Атланти (17.)
Зомбі-Україна
08.09.2016
Гайдамаки
09.07.2017
Зомбі-Україна (обкладинка?)
12.01.2018
Зомбі-прасвітлєніє (економікс)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 17  Коментарів: 6
Тематика: Проза, Роман
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.01.2018 13:16  © ... для Каранда Галина 

так зомбі-тема захоплює Україну ;) ці дві чашки відправлені людям, які написали перші відгуки на книгу. 

 13.01.2018 22:48  Каранда Галина для © ... 

? Перекладаючи на доступну мову - подарували комусь чашки? Бо щось я не розшифровую мову зомбозалежних:) 

 13.01.2018 22:43  © ... для Каранда Галина 

ці дві вже... поширюють мою зомбізалежність серед інших поціновувачів жанру ;) 

 13.01.2018 22:42  © ... для Сліпокоєнко Роман 

моя зомбозалежність фонтанує :))) 

 13.01.2018 13:29  Сліпокоєнко Роман для © ... 

Нічого не зрозумів, проте цікаво 

 12.01.2018 21:56  Каранда Галина для © ... 

 нда... зомбозалежність - то серйозно)))

Чашки прикольні)

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +115
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +183
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +160
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +98
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
09.12.2010 © Тундра
27.11.2014 © Серго Сокольник
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди