12.01.2018 23:30
Без обмежень
23 views
Rating 5 | 1 users
 © Олександра

Навіть пташка із неба хоче додому

Заплямована мрія холодним доторком ночі...

Я чекала його, а зустріла тінь на вікні.

Через призму ілюзій дивляться втомлені очі, 

Які вперто не хочуть лишитись у світі самі.


Тільки світло в зірках відбирає у мене втому, 

А безмежна душа прориває останній фронт.

Навіть пташка із неба завжди хоче додому, 

Навіть сонце високе любить свій горизонт.


Забувай мене, вічність, я буду чекати миті, 

Більш, ніж світла і суму, більше своїх віршів.

Бо якщо я погасну в синій ясній блакиті, 

То хіба на землі буде світло моїй душі?

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ворог шляху / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Серце хоче кольору / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 4 | Знайдено: 19
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Знову;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;