15.01.2018 01:52
Без обмежень
21 views
Rating 5 | 2 users
 © Костенюк

Біля колін

Ти як зірка, що в безодні темній

доторкнулась променем грудей.

Я пішов на поклик твій таємний, 

залишивши землю і людей.


У минулому я мав чимало

щастя, що скидалося на тлін.

Все, чого в житті душа бажала

я знайду біля твоїх колін.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Самі / Вірш | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Другу / Вірш | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.01.2018 10:25  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую!

)))

 15.01.2018 09:57  © ... => Каранда Галина 

Радий. У Блока про це багато, наприклад:

Не призывай. И без призыва
Приду во храм.
Склонюсь главою молчаливо
К твоим ногам.

И буду слушать приказанья
И робко ждать.
Ловить мгновенные свиданья
И вновь желать.

Твоих страстей повержен силой,
Под игом слаб.
Порой — слуга; порою — милый;
И вечно — раб. 

 15.01.2018 09:39  Тетяна Ільніцька => © 

Дуже гарно) Затишно стало від Вашого твору. Напевно, кожна хоче, щоб їй присвятили такі вишукані і щирі рядочки))) 

 15.01.2018 07:28  Каранда Галина => © 

Сподобалося. Нагадало Заболоцького: "Я склонюсь над твоими коленями..." 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо