16.01.2018 21:00
Без обмежень
16 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Пращури

Я вийшов із часів прадавніх, 

Коли ще фараонів не було, 

А пращури мої преславні

Вже збудували місто і село, 

Коліс для воза наробили, 

Вже запрягали коней і волів

Та мали хист і мали сили, 

Щоб боронити край від ворогів.


І жито сіяли, щоб жити, 

Зріс коло сонця – звали колоском, 

Та вміли горщики робити

Із мудрим оберегом-бережком, 

На тридцять сотень кілометрів

Свій край обнесли валом земляним, 

Хоч пращури давно вже мертві, 

Та вал стоїть на диво нам, живим.


Нащадок я часів прадавніх

І справ величних пращурів моїх, 

Вони, премудрі, сильні й вправні, 

Для нас живих священний оберіг.

м. Київ 25.08.04.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Лист другу / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Соловейко / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.01.2018 05:42  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за оцінку. 

 23.01.2018 13:37  Тетяна Чорновіл => © 

Мудре історичне одкровення. 

 17.01.2018 04:57  © ... => Серго Сокольник 

Дякую за візит та коментар. 

 17.01.2018 02:28  Серго Сокольник => © 

Отож. А ще й самі нащадками Гіпербореїв були. 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо