Споглядач
Як тільки нас не називають?
І брат, і на рід, й електорат
Тепер щоразу більше чую:
- Мій дорогенький споживач.
Усе для тебе, все «свіженьке».
Тут менеджер і маркетолог.
Мене з «рулеткою» вивчає
«Піарщик», і якийсь технолог.
Усе припрошують, втуляють,
Про те, чи хочу, не питають,
І в одне місце заглядають,
Про що є в стидно розказать.
- Без цього вам не можна жити,
А це: «забув що то таке».
- Зате поможе оживити…
Ви не впізнаєте себе.
- А тов водов під пахи пшикніть,
О боже! Всі «баби» твої.
- А це купіть і вам засвітить
Найбільше щастя на землі.
- Одна кокосова цукерка,
І ви уже на островах,
Цілуєте якогось пана
У парусинових штанах.
Вже без дизайнера не можна
Стіну у хаті побілити,
Без кутюр’є одіти хлопа,
А без «суфлера» говорити.
Купіть! Придбайте! Насолода!
- Бо ви праві, ви споживач!
І йдуть, «як ті німі до суду»…
Я того божевілля споглядач.
Дрогобич, 30. 04. 2011
