20.01.2018 22:53
Без обмежень
102 views
Rating 5 | 4 users
 © Оксана

Він прийде по неї

Її забрали з рідного села

В чужий асфальт міських байдужих вулиць.

На старість доля якось підвела -

Щоб доживати віку, мов прибулець.


Уже й онуки виросли. У них

Своє життя і незліченні плани.

І нарікати, Боже правий, гріх, 

Але самотність їй болить, як рани.


Яке заняття між квартирних стін?..

Усе давно самі встигають діти.

Очікування ж на останній дзвін

Не вийшло з ним, єдиним, розділити.


Він жартував, що зморшки до лиця, 

Підримував любов`ю і душею...

Та ця самотність добіжить кінця -

Він поряд. Вже чекає за межею.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про старість

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дублікат / Вірш | Оксана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ти просто проживеш мене / Любовний вірш | Оксана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Оксана.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.01.2018 08:53  Тетяна Ільніцька => © 

Розумію Вас... Також інколи побачу стареньку в окулярах і беретику і свою бабусю згадую... Світла пам`ять нашим рідним) 

 22.01.2018 12:34  © ... => Тетяна Ільніцька 

Мою дорогу прабабусю також свого часу забрали з її села до міста, щоб не залишалася сама. Вона ніколи й ні на що не скаржилась... Але ж як це прикро - доживати віку там, де ти все одно по-своєму самотній, навіть коли й в оточенні родичів... Якось я ішла містом і побачила на лавочці таку ж самотню бабусю - тоді й написався цей вірш. 

 22.01.2018 09:28  Тетяна Ільніцька => © 

Усім нам хочеться вірити, що так воно і є) І за межею нас чекають ті, хто був дорогий серцю за життя)) 

Публікації автора Оксана

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо