20.01.2018 22:54
для всіх
147
    
  6 | 7  
 © Оксана

Дублікат

Ти думав, у Бога на тебе написаний план?

Яка провінційність – вважати себе особливим -

Маленьких містечок довірливий самообман.

Насправді у нас переважно сумні перспективи.

І доля не склала для тебе окремий сюжет.

Навіщо смішні сподівання? Щоб падати нижче?

Та бачиш, життя – іронічний лукавий естет, 

Всі мрії, неначе непотріб, несе на горище.

Великі амбіції і… нульовий результат,

І ми, як невдахи, уже стоїмо на колінах.

Не думай, що ти особливий – лише дублікат.

Ми просто маленькі мурахи з хрестами на спинах.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.01.2018 09:27  Тетяна Белімова => © 

Сумно, але й правдиво водночас... Дуже сподобалися Ваші роздуми, Оксано. Справді, досить часто в полоні ілюзій настільки, що вже й не помічаємо реальності навколо...

Назва дуже влучна, як на мене. 

 21.01.2018 10:23  Каллистрат => © 

Хороший стих, пани Оксана!
"Ми просто маленькі мурахи з хрестами на спинах", а это отличнейшее понимание нынешнего мира! То ли ещё будет)))))

 21.01.2018 06:57  Каранда Галина => © 

Дуже сподобався вірш!