21.01.2018 13:30
Без обмежень
79 views
Rating 5 | 5 users
 © Оксана

Заколиши мене

Заколиши мене в міцних обіймах

І забери кудись цей дикий біль, 

Бо я живу, неначе в божевільні, 

Лікуючись уламками надій.

 

Візьми собі мої замерзлі руки –

Хай трохи стихне вітер у душі.

Аби змогла стерпіти цю розлуку, 

Відбиток своїх губ моїм лиши.

 

Мовчи, не говори мені ні слова, 

Нехай вузлом сплетуться наші сни –

Аби удвох принаймні підсвідомо...

Вбери мене у себе, захисти...

 

Зціли мене своїм теплом спокійним

І так зі мною разом засинай, 

Мій пульс шалений тихо заповільнюй, 

Заколиши мене... не відпускай.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Скажи... / Вірш | Оксана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ти - тільки пасажир / Вірш | Оксана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Оксана.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.01.2018 12:27  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за таке зрозуміння) Він і писався від серця. Щодо цього вірша я не можу сказати, що тут присутній ліричний герой. Це моє особисте... 

 22.01.2018 09:23  Тетяна Ільніцька => © 

Дуже красиво і ніжно, Оксано) Мені здається, немає серця, яке б не відгукнулося на такий заклик))) 

 21.01.2018 16:54  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Ви праві, так і є. Дякую за зрозуміння. 

 21.01.2018 16:03  Панін Олександр Мико... => © 

Закохані
Самовіддані, жертовні
Кохають, віддають себе
один одному...
Відчувають себе єдиним цілим
Одне тіло на дві душі. 

Публікації автора Оксана

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо