22.01.2018 18:51
для всіх
180
    
  3 | 3  
 © Оксана

А ти спокійно міг би жити й сам...

А ти спокійно міг би жити й сам

Не гріючи в руках її долоні

І серце не тримаючи в полоні, 

Складати власний одинокий план.

 


І звично пив би свій зелений чай, 

Лягав би у пусте холодне ліжко

І, може, навіть написав би книжку, 

Бодай у ній створивши тихий рай.

 

На щастя б не очікував у снах, 

Не розглядав обличчя перехожих, 

Шукаючи очей, на тебе схожих, 

Самотності затамувавши страх.

 

І не жахався б, як вона, розлук, 

Нікому не присвячував би вірші, 

Знаходячи гармонію у тиші.

І не шукав би ласки її рук.

 

Спокійно б уникав душевних драм

І не тонув би у її зіницях...

У цьому й полягає вся різниця –

Ти просто добре вмієш жити сам.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.01.2018 08:57  Тетяна Белімова => © 

Що ж, буває і таке. Хтось не створений для "блаженства" у коханні і радості, а народжений для самоти і так йому дійсно добре, навіть найкраще.