22.01.2018 19:06
для всіх
130
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Пригорни

Пригорни мене до серця, 

Душу спраглу відігрій, 

Я крізь тернії продерся, 

Щоб промовити: “Я твій”.


Ти була така далека, 

Наче зірка в небесах, 

А на мене небезпека

Чатувала на шляхах.


Та нарешті я продерся, 

Небезпеки подолав, 

Пригорни ж мене до серця, 

Щоб я з горя не пропав.


Душу спраглу подарую

За чарівності твої, 

Замок щирості змурую, 

Де співають солов`ї.


Будеш жити як царівна, 

Я ж служитиму тобі, 

Ти ж трояндочка чарівна, 

В тебе очі голубі.


Щось мовчиш ти, мо` не віриш, 

Що я щастячко твоє, 

Бо в моїх кишенях діри

І це все, що в мене є.


Та кохання маю щире

Найдорожче за усе, 

І за гроші й за квартири, 

За яєчню й за сальце.


Пригорни ж мене до серця, 

Душу спраглу відігрій, 

Я ж крізь тернії продерся, 

Щоб промовити: “Я твій”.



м. Київ, 06.09.04.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.01.2018 01:42  Серго Сокольник => © 

Лірик Ви невиправний і правдолюб, Георгію)

 23.01.2018 13:13  Тетяна Чорновіл => © 

Трепетне зізнання! Пощастило тій, ради якої не проти продиратися крізь тернії...

 22.01.2018 22:16  Наталія Старченко => © 

Кохання - от що є справжнім багатством