Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
25.01.2018 12:27Мініатюра
 
10000
Без обмежень
© Дарія Китайгородська

"Як же болить, що подієш…"

Дарія Китайгородська
Опубліковано 25.01.2018 / 44827

Ти була спокійна і думала, що змогла справитися зі своїми демонами. Принаймні, так здавалося твоєму змученому мозкові. Ти всіляко відганяла звабливі картинки, які виникали в твоїй уяві, намагаючись зануритися в роботу, подорожі, навчання чи спорт. Але його обличчя постійно ховалося десь на периферії твоєї свідомості, там, де народжується думка чи образ, щоб за найменшої нагоди виринути з небуття і заполонити всю тебе, до останньої клітинки…

Ти знала, що байдужа йому, знала, хто насправді його цікавить, за ким сохне його серце. Але це не змінювало твого ставлення до нього. Ти була рада найменшому: простій зустрічі в коридорі, легенькій усмішці й банальному запитанню «Як справи?», хоча й розуміла, що насправді його це аж ніяк не хвилює. А півхвилинна розмова чи спільний обід підносили тебе на вершину щастя, і ти вся світилася й сяяла, як юнка на першому побаченні.

Зустрічі з ним ніби відбирали в тебе розум, і це ставалося несамохіть: ти навіть не встигала отямитися, а він миттєво оволодівав твоєю уявою і тілом. І тоді ти була сама не своя, як зачарована, готова дивитися на нього, не відводячи очей, йти за ним, як упир на запах крові, стелитися поперед нього, усміхатися й навіть сидіти за одним столом і підтримувати розмову з його симпатією, хоч як це болісно і неприємно…

Добре, що ти бачила його лише зрідка: він, хоч і працював неподалік, не прагнув товариства, а тому заходив до твоєї кімнати вряди-годи, лише за крайньої потреби. І ти чекала й боялася цих відвідин, бо якщо він таки приходив, то твоє серце радісно тьохкало від насолоди бачити його, а потім наставало гірке розчарування, бо ти тверезо оцінювала те, хто ви є один для одного. Якщо ж він довго не траплявся тобі на очі, було ще гірше, бо тоді ти нервувалася, впадала в тривожний стан і депресію і навіть виміщала зло на інших.

Ця залежність, як потяг до наркотиків чи алкоголю, висотувала з тебе жили, але дарувала миті радості й секунди щастя. І кожного разу, коли ти зарікалася, що більше не думатимеш про нього, і таки відволікалася на щось суттєве, і вже готова була повірити, що все закінчилося, що тепер він просто пересічний колега, такий, як решта чоловіків у твоєму підрозділі, він раптом знову з’являвся – заходив з якоюсь справою саме до тебе, чи писав особистого листа, чи просто виринав на твоїй дорозі і вдивлявся в тебе особливим поглядом (чи тобі здавалося, що особливим)…

І ти знову, як загіпнотизована, впадала в цей неймовірний стан бажання, пристрасті, коли хочеться взяти за руку, хоча б доторкнутися чи бодай постояти поруч, бо без цього ти не витримаєш, помреш просто зараз… Це як хапатися за лезо клинка, коли інший тримає його за ефес.

Чому, ну чому ми цікаві тільки тим, хто не викликає в нас пристрасті, і вмираємо від бажання до тих, хто байдужий до нас? І все б нічого, якби це так не ранило душу…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.01.2018 Проза / Мініатюра
Вдома - добре!
30.01.2018 Проза / Мініатюра
Смуга перешкод
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
24.02.2018 © Арсеній Троян / Мініатюра
Мініатюра про автовокзал
22.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
21.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
19.02.2018 © Панченко Вадим / Оповідання
Зведений брат Люцифера
18.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
Мініатюра
03.02.2018
Пам’ятай день суботній....
25.01.2018
"Як же болить, що подієш…"
19.01.2018
Як побігати в Дубаї-2
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 50  Коментарів:
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +132
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +206
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +173
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +114
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
20.01.2011 © Михайло Трайста
24.04.2013 © Тетяна Ільніцька
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
12.04.2012 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди