27.01.2018 19:25
Без обмежень
27 views
Rating 0 | 0 users
 © Олександра

Чужі слова псують слова думок

Чужі слова псують слова думок,  

Псують легенько, спершу непомітно.  

Он є той цвіт, і мов ось-ось розквітне,  

Та тільки слово вб`є жагу зірок.  


І струменить судинами вода,  

Бо лиш вода змиває спрагу слова  

Щоб врешті-решт вже не було нічого  

І тільки в шкіру впилася б трава. 


Тримати відстань - ось що треба. Відстань. 

Хіба є щось цінніше власних стін? 

Усі вже мрії впали із колін... 

Вони давно таку шукали пристань. 


Зрізає з тиші кров свою трава. 

Для неї спека - зовсім не біда. 

Немає моря. 

Є лише вода. 

Немає бруду, зате є слова. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Діаграми / Вірш | Олександра 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Надриваюсь / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо