01.05.2011 15:45
551 views
Rating 5 | 10 users
 © Тарас Іванів

Преферанс

Ураган січе піском 

Паросток життя обдертий. 

Очі ріже, немов склом, 

Сльози прагнуть біль цю стерти. 


‘‘Хтось кудись не долетів’’ – 

Вітер сміхом вибухає, 

‘‘Ти, мікроб, куди хотів?’’ – 

Дме шалений, не вщухає. 


Як засіяна трава, 

Сходив разом з своїм родом. 

Сила гамірна звела, 

Сучить корінь хороводом. 


Діти Божі – смерть і воля, 

Розійшлися не на жарт. 

Гра триває, така доля. 

Як колода ляже карт. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Напад». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Тема дня». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тарас Іванів.


Супер? Чудово? Смішно? Нецікаво чи поганенько на трійку з мінусом?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.03.2012 19:13  Оля Стасюк 
 27.03.2012 19:13  Оля Стасюк 
 01.05.2011 19:58  Тарас Іванів 

Дівчатка! Дякую за коментар!

Засідання продовжується..!
(як би не старались ескулапи)

 01.05.2011 19:16  Наталка Янушевич => © 

В останніх рядках сформульована ідея вірша.

 01.05.2011 19:11  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш то в Вас вийшов. А як лягла колода? Програли маєток?

Публікації автора Тарас Іванів

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо