29.01.2018 15:00
Без обмежень
38 views
Rating 5 | 1 users
 © Артюх Леся Вікторівна

Морозний вечір

Мене з`їдає туга вечорова

Від самоти єства серед людей.

Морозом обдає пейзаж зимовий, 

Стискає десь всередині грудей.


Хрустить сніжок вчорашній під ногами

І мозок рипає до нього в такт.

Спілкуюсь зі своїми "ворогами", 

Розпитую у себе "що" і "як".


Дорога непомітно стала довша.

Під кожне "Я" випрАвдувань, вагань.

Давай ще снігу і морозу, Боже!

Вибілюй від даремних міркувань.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мій особистий Київ / Вірш | Артюх Леся Вікторівна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Спогади / Вірш | Артюх Леся Вікторівна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Артюх Леся Вікторівна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.01.2018 16:05  Простой Смертный => © 

Прочёл несколько ваших стихов, Леся, и вот "МОРОЗНИЙ ВЕЧІР" понравился больше всего. Люблю над каждой строчкой призадуматься, порыться в мыслях автора, если это возможно) и, кажется, именно этот стих открывает для меня такие возможности) 

 29.01.2018 15:26  © ... => Костенюк 

класичні моменти)
Дякую, що читаєте! 

 29.01.2018 15:13  Костенюк => © 

Знайомо дуже) 

Публікації автора Артюх Леся Вікторівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо