31.01.2018 17:58
для всіх
225
    
  6 | 6  
 © Світлана Холодна

Не окриляй!

з рубрики / циклу «Про любов...»

Не окриляй!

Ти ж не збирАєшся в Небо зімною...

Не треба і крил тих, 

Не варто, повір.

Рани ніякий політ не загоїть-

Небо Її...

Не окриляй!

Доки мОїм не будеш, 

Краще вже зовсім "без"!

Аніж пірнати в химернооблудний

Простір чужих Небес.

Не окриляй!

Це ж бо боляче, чуєш?

Позичені крила печуть мені.

Гірше не має- з тобою літати, 

Допоки Небо Її...



28,01,2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.05.2018 15:18  Лора Вчерашнюк => © 

Цікава тема!!!! Так, треба мати своє небо і свої крила)))) Своя мета і свій шлях))))

 10.02.2018 22:04  Тарас => © 

І знову перечитую...
(((
як же боляче(
ці рими ранять душу і серце зупиняють,
а розум божевільно думками кипить.

 09.02.2018 23:36  Тарас => © 

рими дуже влучні!!!
Дякую автору!!!

 01.02.2018 03:52  Серго Сокольник => © 

Хто зна, що воно краще...

 31.01.2018 20:08  Наталія Старченко => © 

Це справді так, пані Світлано, я чудово розумію Вашу ліричну героїню. Прекрасний вірш - і за змістом, і за формою...