31.01.2018 19:39
Без обмежень
61 views
Rating 5 | 4 users
 © Липа Ольга - Душа Українки

Журавлине кохання

Жив у Дейкалівці пан, 

Дорогий носив жупан...

Трьох наслідників він мав, 

В строгості синів тримав...


Але серцю не накажеш, 

Що робити не підкажеш, 

Як його в грудях тримати, 

Коли хочеться літати!


* * *

Леся гарною була, 

За ставком гусей пасла...

Десь лунала славна лютня

Оксамитна, незабутня...


На коневі вороному, 

Родовитому, вдалому

Їхав молодий Максим, 

То був старший панів син.


Кучерявий, стрункий, юний, 

Пишні вуса, гарно вбранний.

Сонце сяє у очах, 

Причаївся в гаю страх...


Серце з серцем зустрічалось, 

Сорок хвиль морських вінчалось...

Шляхом Долі все збулося, 

Вмить він закохався в Лесю...


Та була дівчина бідна, 

І вдовою - мати рідна...

Ненавидів пан Олесю, 

Й безталанную матусю...


Наказав старик у броду

Діву добре налякати, 

Щоб забула ії врода

Багача того кохати...


Та молодшії пани, 

Мов у владі сатани...

Лесю в озеро загнали, 

І до смерти катували...


А коханний все чекав

Любу дівчину-калину.

Горе він передчував, 

І дивився на долину...


А побачивши журавку, 

В серці він відчув блискавку...

Заглянув їй в сині очі, 

Зрозумів, що сталось вночі...


Стільки болю було в них, 

І братів жорстоких гріх...

Без коханої життя, 

Надаремне то буття...


З очеретів в темний вир

Під покровом ранніх зір, 

Кинувся юнак нещасний...

Місяц плив по небу ясний.


Вир від пана відсахнувся, 

Журавлем він обернувся...

Швидко вдарила ніч хвиля, 

Не дожили до весілля...


Плаче батько, плаче ненька, 

Ой, дитино дорогенька...

Щастя в кожного своє, 

Тільки лихо всім одне...


І знялися у повітря, 

У південний шлях до моря...

Журавлине бідне серце, 

Там зігріють бліки сонця...


Навесні подружжя раннє...

Повертається до млина, 

І співає про кохання, 

Людям пара журавлина...


За мотивами народної легенди Полтавської області "Журавлине озеро". Записано в Дейкалівці Зіньківського району від Яременко Марії Артемівни (1932) 2008 року.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про рідний край, Про Батьківщину, Про Україну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Играй, пиит, на музе древних откровений! / Сонет | Липа Ольга - Душа Українки». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Возьми холодную от сумрака струну... / Стихотворение | Липа Ольга - Душа Українки». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Липа Ольга - Душа Українки.

Картина - «Церква на березі річки», гуаш. Автор - Ольга Липа


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.02.2018 16:07  © ... => Тетяна Ільніцька 

Щиро дякую, пані Танечко. Світлого Вам кохання. 

 05.02.2018 09:41  Тетяна Ільніцька => © 

Справді, журавлине кохання - найчістіше, воно ніби символ вірності) 

 02.02.2018 14:54  © ... => Серго Сокольник 

Щиро дякую, Серго! 

 01.02.2018 03:51  Серго Сокольник => © 

Сюжетне люблю 

 31.01.2018 21:39  © ... => Наталія Старченко 

Щиро дякую, пані Наталіє! Світлого і гарного Вам кохання! 

 31.01.2018 20:10  Наталія Старченко => © 

Слізно і дуже красиво, пані Ольго...

Публікації автора Липа Ольга - Душа Українки

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо