02.02.2018 13:16
Без обмежень
75 views
Rating 5 | 5 users
 © Простой Смертный

Чтоб восхититься...

Чтоб восхититься томным взором, 

На вашей скрипке быть струной, 

Я стану призрачным узором, 

Исчезнув под седой луной


Рассеюсь я по небосклону

И побегу по облакам, 

Лишь разрешите вы бутону

Цвести хотя бы по ночам


Мне бы прохладой стать земною, 

Прибрежным бризом вас обнять, 

Быть вашей мягкой простынёю, 

Когда ложитесь на кровать.


Остаться словом в вашей песне

На сотни тысяч лет вперёд...

Дождаться лишь, когда же треснет

Весною ранней тонкий лёд.

 

Khimki 01.02.2018



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Любовний вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Последний день / Философские стихи | Простой Смертный 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Таинственный обряд / Философские стихи | Простой Смертный». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Простой Смертный.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.02.2018 22:14  © ... => Тетяна Ільніцька 

Спасибо вам, Татьяна, за поддержку)  

 05.02.2018 09:49  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво! Навіть піднесено) Але про кохання інакше й не можна)) 

Публікації автора Простой Смертный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо