03.02.2018 13:41
Без обмежень
30 views
Rating 5 | 4 users
 © Георгій Грищенко

На пенсії вдома

Я і досі ходжу на роботу, 

Хоч на пенсії вдома сиджу, 

Відпочинку не маю й в суботу –

Розмовляю, рахую, пишу.


Тих стрічаю, кого вже немає, 

Всі у розквіті сил і живі, 

І ніхто з них про те і не знає, 

Що вони всі в моїй голові.


Тільки ніч наступає я знову

На роботі як завше колись, 

І я чую від друзів відмову, 

По домах щоб вони розбрелись.


Ну, навіщо усе пам`ятати, 

Нащо мучить минувшина нас, 

Мо` для того, щоб дітям брехати

Про наш добрий і радісний час.

м. Київ 16.11.04.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Помаранчеве / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Те, чого немає / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.02.2018 15:25  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. 

 08.02.2018 15:25  © ... => Наталія Старченко 

Дякую за коментар. 

 07.02.2018 14:53  Тетяна Чорновіл => © 

Не брехати, а розповідати в мудрих патріотичних віршах! А вірш хороший. 

 04.02.2018 18:27  Наталія Старченко => © 

Хороший вірш. І трішки сумно. 

 04.02.2018 04:29  © ... => Каранда Галина 

Дякую. 

 03.02.2018 14:56  Каранда Галина => © 

Закінчення - супер. 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо