Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.02.2018 14:14Мініатюра
 
Пам’ятай день суботній....
10000
Без обмежень
© Дарія Китайгородська

Пам’ятай день суботній....

Дарія Китайгородська
Опубліковано 03.02.2018 / 44928

Ранок почався феєричненько.

Збираюся я оце на ранкову пробіжку. Аж тут на мій легенький шурхіт виповзає зі спальні сонне тіло коханого, бачить мене в спортивному одязі та кросівках, обіймає, обцьомує, каже: «Гарного робочого (!) дня!» і чеберяє назад у ліжко. Кіт при цьому дрихне і вухом не веде, бо знає, що сьогодні субота, а значить – я повернуся за годину і годуватиму його, то чого зриватися ні з того, ні з сього…

Натхненна таким кумедним початком вихідних, йду до лісового узбіччя. Стежка суха, трохи підмерзла за ніч, але комфортна для бігу, тому я розганяюся, користуючись рідкісною можливістю бігти швидко і не боятися наткнутися в темряві на щось незнайоме, бо ж ранок і навіть показалося сонце. В лісі класно, добре дихається, не зважаючи на мій холєрський нежить, якого я ніяк не позбудуся. Єдині перешкоди на трасі – вервечка доволі глибоких калабань, вкритих тоненьким льодком. Тому мені час від часу доводиться стрибати та згадувати навички бігу зигзагами поміж дерев.

Збоку виринає зграйка дівчаток-бігунців. Я вже якось про них розповідала, називаючи їх барвистими папужками через яскравий одяг. Вони знову є на маршруті – і мені приємно бачити знайомі обличчя. Дівчатка молодесенькі, високі, тендітні, худесенькі, тому бігають значно швидше, ніж я, і невдовзі ховаються в гущавині.

Аж тут, в ту мить, коли я зібралася перескочити особливо видатну за розмірами калюжу, повз мене промайнуло щось височезне і яскраво-синє, кинувши мені на бігу: «Доганяй, мала!» (Востаннє до мене так зверталися років -дцять тому, коли один навіжений взявся доводити, що винесе мене на руках на вершечок Володимирської гірки, до альтанки, стартонувши внизу, біля пам’ятника Володимиру.) Тому з несподіванки я трохи «зависла», а коли «відвисла», то побачила спину незнайомця в модняцькому спортивному одязі кольору «електрик». Цей вродливий чоловік мав не менше 190 зросту, чорну борідку і хвилясті кучері, які прикривала сіра шапочка. Оглянувшись на бігу, він привітно мені кивнув і помчав у тому ж напрямку, що й барвисті папужки…

Оце зараз пишу і мені самій смішно, але я таки почала наздоганяти це прекрасне створіння, бо дуже хотілося роздивитися зблизька, хто ж це раптом вирішив назвати мене малою. І доволі довгий час витримувала пристойний темп, намагаючись наблизитися до округлого пружного задка, який мелькав перед моїми очима. І навіть трохи скоротила відстань до своєї цілі, аж тут попереду знову вигулькнули дівчатка-папужки, які радісно привітали того красеня як доброго знайомого чи друга. А я повернула назад…

Здоров, дорогенький Биківнянський ліс! Сьогодні ми з тобою одного кольору, любчику ;)

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
02.02.2018 Рецензії / Книга
Королева пустелі (Джорджина Говелл)
13.02.2018 Проза / Мініатюра
Як не наздожену, то хоч зігріюся!
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
24.02.2018 © Арсеній Троян / Мініатюра
Мініатюра про автовокзал
22.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
21.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
19.02.2018 © Панченко Вадим / Оповідання
Зведений брат Люцифера
18.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
Ой, чи біг, чи не біг...
20.04.2016
Ранкові дива
30.01.2018
Смуга перешкод
03.02.2018
Пам’ятай день суботній....
20.02.2018
Бігти чи не бігти?
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 42  Коментарів:
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +133
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +207
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +173
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +114
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
24.04.2013 © Тетяна Ільніцька
18.09.2013 © Тетяна Ільніцька
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди