04.02.2018 16:12
Без обмежень
81 views
Rating 5 | 1 users
 © Люлька Ніна

Історія з життя

Історії різні бувають в житті, 

Вповісти іще одну слушно мені.

В селянській сім`ї була дочка єдина, 

Хотіли нащадка - не дав Господь сина.


Росла-виростала ота одиначка, 

Пещена і хитра мужицькая дочка.

Та вродою мати її обділила:

Не гарного личка, до того ж криклива.


Ні брів, як шнурочки, ні уст рум`яненьких, 

Була не красива, все ж мила для неньки.

І мати, і батько її шанували, 

У школі навчали, і посаг надбали.


Любили, годили і газдували, 

І дома, і в полі вони працювали.

Минали роки: дочка підростає.

Та заміж не просять, ніхто не питає.


Кричати, командувать, стать на заваді, 

Для послуг начальства - підходить для влади.

До керівництва шлях пробивала, 

Посади керуючі хутко займала.


За долі людськії не переймалась, 

Аби догодити тим вищим старалась.

І щиро начальство своє пригощала, 

Горілочку з ними вона попивала.


А роки летять і життя пролітає, 

І заміж не вийшла, й чоловіка немає.

Та якось прибивсь молодий сиротина, 

Багато молодший, та вже не дитина.


Горілочки дала і в хату приймила, 

Й на собі скоренько його оженила.

Приймак був поганий: до праці ледачий, 

Любив чужих жінок, гуляти завзятий.


На всьому готовому - він чоловік, 

Рішила любити й терпіти повік.

Легеньку роботу йому підшукала, 

Коня і посаду вона йому дала.


Ні він, ні вона людей не вважали, 

Як вигідно владі - так керували.

Простих роботяг повсякчас зневажали, 

В розпусті й пияцтві гріхи поглинали.


Випадок у лісі з нікчемою стався, 

З чужою жінчиною палко кохався.

Та в сексі чомусь йому не вгодила, 

І цим, не на жарт, гультяя розгнівила.


За це він любаску свою покарав, 

Із злості одежу всю з неї зірвав.

І в чому матуся її народила, 

Прибігла з сльозами додому та мила.


Зхотіла й начальниця пакість вчинити:

Сусідів своїх у тюрму посадити.

Украсти пшеницю й підкинуть звеліла, 

Й сільського злочинця підговорила.


Та задум підступний так і не вдався, 

Злочинець утік, і цим відказався.

Не зміг він сусідам це горе зробити, 

З невинними підло так учинити.


Отак вони жили: вона все керує, 

А він все гуляє, і спить, й фулеює.

Коханок додому, до жінки приводить, 

"А це моя мама", - брехливо говорить.


А раз на весілля з другою з`явився, 

То в жінку старую сам дідько вселився:

"Іду й запалю я весільну палатку, 

І з "півнем червоним" хай виграють схватку".


То ледь вгамували стару керівницю:

Подали горілки, налили водиці.

Дітей в них не бУло, вона все спивалась, 

Для всіх й чоловіка обузою стала.


Нарешті втопилась: в ставок стара впала, 

Нікчемне життя там своє вкоротала.

"Зненацька штовхнув він", - так люди казали, 

Та діло швиденько й тихенько зам`яли.


Недовго на світі цей грішник прожив, 

Найбільший свій гріх - суїцид - учинив.

Дияволу - душу, нечистим - радіти, 

Відправу й молитву не можна здійснити.


Багато гріхів ця сім`я заробила, 

Життя не простило - сповна відомстило.

По Божим законам всім людям слід жити, 

І щиро молитись, і Бога любити.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про зраду, Про життя і смерть, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Зима не на жарт розгулялась / Вірш | Люлька Ніна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Свято Миколая Чудотворця / Вірш | Люлька Ніна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Люлька Ніна.


Супер? Чудово? Смішно? Нецікаво чи поганенько на трійку з мінусом?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.02.2018 17:28  © ... => Тетяна Чорновіл 

Пані Тетяно, дякую за те, що читаєте мої твори і відгукуєтесь. Мені завжди дуже приємні ваші коментарі і відгуки. Найкращих Вам гараздів у житті. 

 07.02.2018 15:06  Тетяна Чорновіл => © 

Цікаво подана непроста історія життя, як Ви умієте подати, пані Ніно! І висновок у кінці правильний. Є над чим задуматися. 

 04.02.2018 22:02  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дописала .


Недовго на світі цей грішник прожив,

Найбільший свій гріх - суїцид - учинив.

Дияволу - душу, нечистим радіти,

Відправу й молитву не можна здійснити.

 04.02.2018 20:45  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Той чоловік повісився, але я не хотіла це писати. Може колись допишу. Завжди щиро вдячна Вам за відгуки.

 04.02.2018 17:15  Панін Олександр Мико... => © 

Але чоловік залишився непокараним,
Жінці завжди дістається вдвічі,
Після покарання хай знайде, нарешті, заспокоєння.


Твір повчальний! 

Публікації автора Люлька Ніна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо