02.05.2011 03:24
638 views
Rating 5 | 4 users
 © Толік Панасюк

Красива пані

Я бачив смерть лиш раз в житті. 

Зустрілись ми, неначе випадково. 

Зворушений до глибини душі, 

Не смів промовити до неї слово. 


Вона не пані з гострою косою, 

І не стара карга у чорному уборі. 

Вона велична, сповнена журбою 

Світилася у полум’ї любові. 


Красива жінка з чистими очима 

В які пірнувши не дістанеш дна. 

Вона, як вранішня молитва. 

Початок. Ось її ім’я. 


Лиш подихом мене ледь зачепила, 

Зачарувала, закохала, відпустила. 

Яка жага? Яка не переборна сила? 

Коли дивився на її уста. 


Не глянула і слова не сказала, 

Грайливо так, у далечінь пішла, 

І зникла. Напевно не простила, 

Що закохалася у неї ще одна душа. 

Дрогобич 1. 05. 2011



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про життя і смерть

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Голодомор. Поминальне.». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Поможіть. Автор: Толік Панасюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Толік Панасюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.02.2012 02:46  Каранда Галина => © 

пішла - і хай іде. не вірю я в красу цієї пані. насправді вона потворна і страшна... і слава Богу, що Вас не повела за собою! 

Публікації автора Толік Панасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо