06.02.2018 17:29
Без обмежень
54 views
Rating 5 | 2 users
 © Костенюк

Узвіз

На Десятинці у Києві зібралися прихильники ідеї знести каплицю УПЦ МП «Українська Правда»

Вночі затихнув гомін Київський, 

дарує втома забуття, 

лише один узвіз Андріївський

пробуджує нічне життя.


Бруківкою проходять привиди –

«бомжі» безвладної пори, 

а відьми в небесах ледь видимі

летять до Лисої гори.


Драконом срібним з неба виючи, 

щоб їсти й далі людський хліб, 

про власний рай таємно мріючи, 

летить в Москву московський піп.


А Голохвостий разом з Пронею

стомилися за день з людьми, 

у бронзі литою долонею

Булгаков їх віта з пітьми.


І тіні Майстра з Маргаритою

кружляючи магічний вальс

усмішкою печаллю вкритою

окрилюють нещасних нас.


Під вдаване виття причинної, 

московський молитовний дух

на святе місце Десятинної

нахабно мостить свій каблук...

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про Україну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Власна нива / Вірш | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Двірник / Вірш | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.02.2018 09:56  Тетяна Ільніцька => © 

Дякую! Мій захист відбувся вже давно. Наразі буду опонувати. Думаю, що все буде гаразд на захисті) 

 07.02.2018 17:51  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. Ноги ламатимемо їм)) 

 07.02.2018 14:58  Тетяна Чорновіл => © 

Ваш вірш на часі! Дуже влучний і вдалий! Настануть часи - і нам таки вдасться поскидати ті московські каблуки, хоч і зі зламаними ногами!!! Попри безхребетну політику наших владних мужів! 

 07.02.2018 12:23  © ... => Тетяна Ільніцька 

Згідний з Вами. Зазначу лише, що як на мене, агітка писалася злободенною та короткою (як реклама), щоб легко і надовго запасти у пам`ять. Називаючи свій віршик агіткою, я лукавив, бо дотримався лише злоби дня) Дай Боже Вам, пані Тетяно, блискучого захисту!

 07.02.2018 10:12  Тетяна Ільніцька => © 

Зроблю невеличку ремарку. Зараз працюю з дисертацією про драматургію 20-х років ХХ ст., де зокрема йдеться і про п`єси-агітки. Це був поширений жанр, який стояв біля витоків соцреалізму. Нині ми знову повертаємося до нього - в умовах політичної боротьби та неоголошеної війни. Агітки раніше діяли. Будемо сподіватися, що й сьогодні діятимуть і впливатимуть на думки тих, до кого ми звертаємося. В Україні було дуже мало прикладів чистого і герметичного мистецтва. Мистецтво завжди було суголосне з народом, навіть служило йому... Тож для української літератури жанр "агітки" - це норма. 

 07.02.2018 04:46  Георгій Грищенко => © 

Чудово. Щасти Вам! 

 06.02.2018 17:58  Панін Олександр Мико... => © 

Узвіз Андрієвський
навіки -
То міста магія
свята...


Епічно. 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо