07.02.2018 04:37
Без обмежень
37 views
Rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Ми і всесвіт

Позникає усе, 

Що ще є і що буде, 

Перетворень кільце

В час біжучий закуте.


Ми у всесвіті пил, 

Може й менше пилинки

У безмежжі світил, 

Що ростуть без зупинки.


Та лише ми, малі, 

Маєм розуму силу, 

Щоб відкрити собі

Всього всесвіту брилу.

м. Київ 08.12.04.



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Зрада / Вірш | Георгій Грищенко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Поцілунок ранку / Вірш | Георгій Грищенко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Георгій Грищенко.


Мій рейтинг: 6

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.02.2018 04:39  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. 

 12.02.2018 11:44  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш Ваш космічний, навіть міжгалактичний. Згодна з Вашим гордим висновком! 

 08.02.2018 15:13  © ... => Костенюк 

Згоден, краще не бкде. Дякую за візит. 

 08.02.2018 15:12  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. 

 07.02.2018 14:43  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш. І мудрий висновок. 

 07.02.2018 08:28  Костенюк => © 

Та чи стане нам краще від знань... Натхнення Вам! 

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо