Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.02.2018 16:51Мініатюра
 
30000
Без обмежень
© Маріанна

Шепіт

Маріанна
Опубліковано 07.02.2018 / 44974

Холодний сон замальовує блакиттю кришталевої прозорості. Замерзає крижане серце. Чи знаєш? Чи чуєш?

Чуєш як стугонить кров, коли застигає. Останні слова. Останні краплі. Густі, от – от скаменілі у відблисках холодного сонця, білого і пронизливо гострого.

Так забирає втома. Обережно, ледь торкається, так м’яко. Просто сніжинки лоскочуть щоки. Тільки щоки червоніють все більше, а потім бліднуть. Зимова казка захоплює у свій полон.

Чи відпустить? Чи буде куди повернутися? Чи буде кому закликати весну?

Шепіт обпалює губи, пече горло, але ж не видасть ні звуку, який почув би хоч хтось. Тільки сніжинки замітають. Не впізнати й контурів. Приховано обриси. Ніхто не порушить тишу.

У зими своя мова, передає світлові повідомлення морзянкою . Хтось читає їх там далеко. А чи є ще щось тут? Снігом заморозило дзеркало. Здається світ змінився. Можливо назавжди? Холод кусає сильніше. Не можна питати таке.

Біло – прозора блакить така мінлива. Тільки кліпнути варто і межа між світами прорветься непомітно, завісу відхилено тільки на мить. Чи ж можна помітити?

Не встигнути. Мить змінила усе. Змінився світ, тільки здається, що все як раніше, що досі чекання породжує холод. Він уже нетутешній. Як же знайти? Як догукатися крізь перепону? Як повернутися?

Може й не варто? Тільки спогад такий гарячий, а мороз все розпалює внутрішнє вогнище. Міцна оболонка і кризі туди не дістатись.

Чуєш як пульсують червоні грона? Де вони? Де ти? Чому не шукаєш? Боїшся замерзнути?

Якби віднайти, не страшний той холод. Тільки б зима не забрала першою. Чи довго зможу триматись? Немає змоги опиратися. Там, за межею стільки краси, а тут залишається тільки крига. З неї не розквітнуть квіти. Хіба ілюзії.

Але вони так близько. Тільки біла завіса хуртовини відділяє від прозорого льодового свічада. Що там видно? Здавалося знаєш. Та тільки здавалося.

Бачиш? Чи бачиш мене? Холодом губ синіє обличчя. Мене вже не впізнати. Але я ще є. тільки де? Яким би не марним був крик, він залишає, дозволяє триматися пучками закоцюблих пальців за землю. Під кригою залишається кров. Червоні краплі роблять сніг яскравішим.

Я тримаюся. Марно і безнадійно гукаю без звуку. Всі звуки вкрала зима і жартує жорстоко, світловими сигналами розповідає історії. Тільки історії ті не вигадка. Чи знає той, хто бачить ті слова? Все одна надто далеко. Хай же читає їх як книжкову вигадку, хай сприймає казкою.

Мені допомоги чекати марно. Ти ж кинеш мене і я знаю це. Так просто і звично. Тільки чомусь і досі холодно. Вже не повинно б.

Біле мереживо обплутує і вмовляє скоритися. Чому ж так страшно і порожньо? Чому не вірю примарному шепоту? Кому шепочу свої мрії? Вони надто теплі іще для цієї зими.

Скоро застигнуть.

Хочу згаснути. Але ж ні. Це не так. І досі?

Чекаю тебе. Ти не чуєш.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
24.01.2018 Поезії / Верлібр
Колишній гербарій
18.02.2018 Проза / Мініатюра
Голуб
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
20.02.2018 © Дарія Китайгородська / Мініатюра
Бігти чи не бігти?
19.02.2018 © Панченко Вадим / Оповідання
Зведений брат Люцифера
18.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
15.02.2018 © Меньшов Олександр / Повість
Залізом та кров`ю. Книга перша (1. Бор з Грьонефьелт-фіорду)
14.02.2018 © Вітер / Есе
Коханці
Мініатюра
13.02.2018 © Дарія Китайгородська
Як не наздожену, то хоч зігріюся!
07.02.2018
Шепіт
03.02.2018 © Дарія Китайгородська
Пам’ятай день суботній....
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 35  Коментарів: 4
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.02.2018 11:54  © ... для Тетяна Чорновіл 

Щиро дякую! 

 12.02.2018 12:34  Тетяна Чорновіл для © ... 

Від зимних душевних відчуттів повіяло холодком Чудова замальовка. Бажаю весняних квітучих настроїв. Від шепоту мрій розтануть холодні сніги. 

 08.02.2018 14:57  © ... для Тетяна Ільніцька 

Дякую) 

 08.02.2018 09:54  Тетяна Ільніцька для © ... 

"Повідомлення морзянкою" - гарна знахідка) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +131
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +204
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +170
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +113
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
20.01.2011 © Михайло Трайста
07.02.2014 © Суворий
10.07.2013 © Іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди