П`єтро Бембо: Сонет CLІ

ІТАЛІЙСьКА ПОЕЗІЯ

ДАВНЯ ПОЕЗІЯ СВІТУ

італо-мовним

П`єтро Бембо: Сонет ХІ.

(італійський кардинал, письменник, граматик і гуманіст, 1470-1547)

Сонет CLІ.

коли, певне, щоб надати місце зорям,

сонце iде собі, і наше небо враз тмяніє,

розкриваючи, одна по одній, море

простору, десятками й по сто, гарні в далекій мрії,

думаю й мовлю сам з собою: між отих зір,

горить і та зор`я, яка ніколи, в безкраї світомор’я,

під колом місяця не була, вже повір,

бо про Лауру більш легенд, аніж про зорі.

про це і плачу, коли іду на відпочинок, в безнадії,

ще більша річка сліз тече з моїх очей,

й душа моя її постать плекає,

сумна; зор`я чатів моїх ночей,

мовить таке, що повторить не смію:

о, гіркі ночі, о, Парки злії, що жалю не мають.

переклад з італійської на українську- Івана Петришина

//www.miezewau.it/poesie.htm

CША, 7.2.2018