09.02.2018 20:10
Без обмежень
61 views
Rating 5 | 1 users
 © Влад Волошин Іхтіандр

Закінчуються ресурси

Закінчуються ресурси – ведуться війни

Винищується природа, гинуть люди

Скажіть – але заради чого то було усе

Коли знищується що лиш було живе

Коли вже десятки видів зникли назавжди

І червоні книжки не вміщують більше їх

Коли зрада й ненависть панує навкруги

Знищивши одних – ти вбиваєш усіх

Де правда була і рай як в едемі

Тепер там пустиня і біль самоти

Де жила любов там ріки крові

Тисячі тварин – тут браконьєри були

А коли ми повернемо землю назад

Коли знов зацвіте все як було раніше

Чому совість не кличе нікого із нас

Перестати вбивати довкілля наше

Дай прощення нам боже і мудрість святу

Щоб змінити що навколо на краще

Якби кожен посадив хоча б деревину одну

І не викидав по узбіччі пластик

І торкався б природи ніжністю серця

Не чекаючи тільки – а що мені з того буде

Замість хмар диму - енергія сонця

Та жадібність наша цього не відпустить

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Екологічний вірш, Про природу, Про майбутнє, Про людину, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Жінка / Ліричний вірш | Волошин Владислав». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зима / Вірш | Волошин Владислав». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Влад Волошин Іхтіандр.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.02.2018 12:22  Тетяна Чорновіл => © 

Справедливі стурбовані рядки. Актуальні на жаль. 

Публікації автора Влад Волошин Іхтіандр

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо