13.02.2018 16:41
Без обмежень
40 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Не так було...

не так було; не так воно боліло,  

так просто сонце вдерлося у дім... 

коли ще лампа чорнолиця тліла,  

коли кричав розпалений камін. 


і чорні стіни рухалися в ритмі,  

що аж на танець захотілось йти.. 

та тільки ніч загострювала бритву 

і плакала на залишках сльоти. 


стирались дні, мальовані папером,  

атакували лютим зі спини... 

і тільки сонцю не закрили двері,  

хоча ще місяць клялись для зими. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Напіввідчалюю / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Пульс зупинявся / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.02.2018 20:06  Тетяна Чорновіл => © 

Майстерно, поетично, хоч і сумно. Нехай швидше сходить сонце. 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо