Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.02.2018 21:31Бувальщина
Про час  
00100
Для дорослих (18+)
© Арсеній Троян

Радіо "Понеділок"

Арсеній Троян
Опубліковано 13.02.2018 / 45042

Радіо різне. Є «Європа плюс». Доктор Албан, Ейс оф Бейс, реклама джинсових курток. Є радіо «Промінь» — Іво Бобул, рейтингові програми про художників із Житомира, включення з відкритих уроків, Іво Бобул. Є радіо «Шансон». Антирадіо «Шансон».

А є радіо «Понеділок». Як радіо «П’ятниця». Тільки «Понеділок». Тільки-но нічна пітьма змінюється ранковою мрякою, ти прокидаєшся у своїй кімнаті і відчуваєш, як холод грається великим пальцем, який визирає з подраної шкарпетки. Десь там, за нетривкими стінами у прохолодній порожнечі ритмічно гупає порожній товарняк, а під мостом бомжі перевертаються на інший бік — їм сьогодні на 10-ту. Тобі ж треба вставати, але ти лежиш, хоча треба вставати. Десь у пітьмі кімнаті чуєш протяжне «Оййй, бляааа…», а потім слабко грає депресів-блек метал.

Радіо «Понеділок» почало свою трансляцію.

Воно завжди вмикалось на початку тижня (що логічно) і його, серед твоїх гаджетів, ловив лише старий китайський магнітофон, який навіть касети не грав, але мав чудову і дешеву світломузику — занадто яскраві зірочки на динаміках. Ти б давно викинув цей магнітофон, аби не радіо «Понеділок». Твоє улюблене радіо. От ти лежиш і слухаєш — після перших хвилин блек-метал стихає, натомість чути посопування і приглушене бухтіння діджея. Він сьогодні (як завжди) проспав і тепер досипав за своїм пультом. Тобі цікаво, що буде далі, діджею пофіг, його швидко розморює у теплій студії, йому зручно спати на тумблерах і перемикачах. Ти лежиш і слухаєш те посопування з маленьких динаміків, тебе теж хилить в сон. Однак невдовзі в динаміках чути звук. Дуже схоже, що діджея хтось штовхає. Судячи по звуку, це робить їхній харизматичний продюсер у байкарській косусі, якому набридло слухати, як спить його найкращий, можливо, єдиний працівник. Ти слухаєш і впізнаєш: так, діджея штовхають шваброю.

Нарешті діджей прокидається. «Доброго ранку, блять», — говорить він і пфукає. «Хоча який він добрий, якщо на носі понеділок», — ще говорить і позіхає на всю студію. «Ми дуже раді, що ви з нами. Чесно-чесно… Ой, фу. Вихідні закінчились дуже швидко, попереду на вас чекає безрадісний зимовий тиждень, який нічим від попереднього не відрізнятиметься, прокидайся, країно, прокидайся, тільки нахріна?».

І діджей віддаляється від мікрофона і щось бухтить. Потім наугад вмикає чергову депресивну музику і кудись іде. Можливо, він більше не повернеться. Ти теж встаєш — у кімнаті лише ти і звуки з магнітофона. Діджей повертається за хвилину, щось сьорбає з чашки, не виймаючи ложечки, і говорить: «Ану бігом одягай підштаники і чеши сцяти!». Без сумніву, він звертається до тебе. Через п’ять хвилин він говорить, що в них дзвінок. «А у нас перший дзвінок, — говорить діджей, огидно сьорбаючи. — Ну не дадуть спокійно маккофє попити, довбойоби…. Алло». «Алло», — лунає приглушене. «Алло», — відповідає діджей, дивом зберігаючи витримку. «Алло, це радіо «Понеділок»?», — питає хтось зі слухавки. «Цілком можливо», — байдуже відповідає діджей. «Алло», — говорить хтось зі слухавки. Діджей вирішує промовчати, відпльовуючи каву. «Алло, — повторює голос. — Я хочу передати привіт». «Передавайте», — говорить діджей. «Всім привіт, — говорить любитель привітів. — А ще я хочу замовити пісню. Щось веселе, із атмосферік блек-метала. А ще хочу побажати вам вдалого тижня, нехай радість і пазітів вас затоплять, немов океан, а кожен день радує, немов студентка з великими цицьками». «Хулі ти сюди постійно дзвониш, мудак?», — не витримує діджей і чути короткі гудки.

На твоєму годиннику — сьома ранку. Ти ідеш ставити чайник на маккофє. Сьома ранку. Ти знову спізнюєшся. Зараз ти будеш пити маккофє. Тим часом радіо «Понеділок» транслює чергову музичну програму. Підбірку композицій Мерзбоу та Ластморд. Психоделічне грюкання — найкращий санудтрек ранку понеділка. Музика ввімкнена не надто гучно — на фоні чути, як діджей погойдується в кріслі і зітхає, періодично соваючи чашкою. Коли твій чайник закипає, він стишує музику і говорить: «А у нас перший гість… Це експерт з розсади Василь Горшков. Доброго ранку, Василю…». Ніхто не відповідає. Діджей говорить. «Шановні слухачі! Гість дійсно тут. Ось він сидить переді мною, насупився, як сич. Так, я знаю, що не хотілось вставати і їхати до нас на студію! Я знаю, що ми з вами вчора весь вечір пробухали в парнику. Я знаю, що голова бобо. Давайте поговоримо про розсаду. Розкажіть щось про неї цікаве, на ваш вибір». Гість мовчить, а потім чути звук стільця, що падає, і гостя, який іде.

Ти так-сяк снідаєш і виходиш на вулицю. Сідаєш у своє «Бентлі», зручно вмощуєшся в шкіряному кріслі. Тобто ідеш до метро, кишкаючи на бездомних псів. Радіо «Понеділок» тепер звучить у тебе в голові. Саундтрек — Карл Орф, апокаліптична музика. Діджей говорить: «Ти мусиш вбити себе». А ти думаєш: «Ну що за мудак». А діджей говорить: «Приходьте до нас в студію». А ти думаєш: «Чому не сходити в понеділок на радіо «Понеділок»?».

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
09.01.2018 Проза / Мініатюра
Текст на "Ж"
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
17.02.2018 © оксамит / Мініатюра
Ciel en bleu
24.01.2018 © Серго Сокольник / Повість
Горизонт подій
12.01.2018 © роман-мтт / Роман
Зомбі-прасвітлєніє (економікс)
08.12.2017 © оксамит / Нарис
Десь там
05.11.2017 © Зоряний Пил / Мініатюра
Останній поверх
Бувальщина
13.02.2018
Радіо "Понеділок"
06.01.2018 © Сергій Петрович Мошенський
Святий вечір
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 3 (МАКС. 5) Голосів: 1 (0+0+1+0+0)
Переглядів: 20  Коментарів:
Тематика: Проза, Бувальщина
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +131
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +204
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +170
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +113
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.03.2012 © Піщук Катерина
20.01.2011 © Михайло Трайста
10.07.2013 © Іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди