16.02.2018 10:28
Без обмежень
52 views
Rating 5 | 1 users
 © Дарія Китайгородська

Вахмістр Штудер

Фрідріх Ґлаузер

От люблю я дюдики! Так-так, знаю, що скажуть сноби від літератури: далеко не високоінтелектуальний жанр, ніякої дидактичності, тільки розвага, легке чтиво тощо… І жорсткого помиляться, бо є купа достойних творів, написаних саме як детектив, які одночасно розважають та вчать читача багатьох речей, які й не снилися нуднющим філософським трактатам. Тому я продовжую їх любити й читати за кожної нагоди.

Цього разу мені в руки потрапив зразок німецькомовної детективної коґорти, написаний швейцарським автором першої половини ХХ сторіччя Фрідріхом Ґлаузером. Всього цей письменник написав п’ять детективних романів, два з яких прикрасили мою книжкову поличку – «Чаювання трьох літніх дам» та «Вахмістр Штудер».

Відразу зауважу, що час на читання «Чаювання…» можна було використати на щось інше, більш привабливе. Хоча з огляду на те, що цей твір був першим серед детективів пана Ґлаузера, так би мовити проба пера, то холєра з ним, най буде ;)

А от «Вахмістр Штудер» - цікавенна річ! Найперше, що захоплює, - головний герой, звісно, вахмістр Штудер. Ця людина є блискучим слідчим, смішним диваком, майже провидцем і заодно трохи мрійником. Його методи притаманні швидше приватному детективові, ніж поліціянтові, але від того вони не менш дієві.

Сюжет простий: вбивство збіднілого мешканця одного зі швейцарських сіл, скоєне чи то колишнім в’язнем, чи то одним з найповажніших людей села, чи то взагалі невідомо ким. Проблема, як і в багатьох книгах цього жанру, - гроші, людська жадібність та егоїзм. Здавалося б, нічого нового чи особливого. Але те, ЯК розвиваються події, на ЯКОМУ тлі, ЯКІ люди беруть в них участь, - насправді дивує, і все це геть не схоже на наші традиційні уявлення про Швейцарію та її мешканців.

Головне ж, на мою думку, те, що написаному віриш. Віриш у почуття нещасного Шлумпфа, який у розпачі, що знову потрапив у в’язницю, намагається накласти на себе руки, віриш у справжність стосунків сільського старости з дружиною, віриш у добрі наміри місцевого багатія, який бере на роботу колишніх ув’язнених… Я свято впевнена, що така щирість і правдивість у зображення людей та подій досягається тим, що сам автор переживав щось подібне: був в’язнем, не мав грошей, працював садівником, кохав і був зрадженим, довіряв – і втрачав усе…

Дуже сподіваюся, що решта книг - «Температурний листок», «Китаєць» та «Крок і компанія», стануть для мене таким же захопливим відкриттям, як і «Вахмістр Штудер». Все, можете кидатися гнилими помідорами! ;)

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Книга

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Бігти чи не бігти? / Мініатюра | Дарія Китайгородська». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Як не наздожену, то хоч зігріюся! / Мініатюра | Дарія Китайгородська». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Дарія Китайгородська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Дарія Китайгородська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо