19.02.2018 22:29
Без обмежень
31 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

Напіввідчалюю

напіврозчулена напіввідчалюю, 

вода сріблиться портретом місяця, 

світанки диханням світи розплавлюють, 

а чи в мені вони помістяться?


друкую подихом - та вже не пальцями:

слова вмирають не ставши голосом, 

ведуть на сцену не ставши танцями, 

бо так їм легше мовчати голосно.


напіввідчалюю напіврозчулена, 

бо трохи скресла і стихла кригою...

світи розплавила вода замулена -

та поспішили, мабуть, з відлигою...

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ти не шукав.- тому мене нема / Вірш | Олександра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Не так було... / Вірш | Олександра». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 8 | Знайдено: 44
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Тереотично;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;