21.02.2018 03:16
З дозволу батьків18+
90 views
Rating 5 | 2 users
 © Гречин Юрий

П о в і я


Субота зранку не задалась.

Автобус втік уже останній.

Дощ ллявся так, що всім здавалось, 

Дорога миється у бані.

Знайшов прихисток на зупинці.

Намок. До біса парасольку.

Дівча в промоченій кофтинці.

Два каблучки танцюють польку.

Стаканчик паперовий кави, 

На недопалку слід помади, 

Волосся, кольору заграви, 

В прозорих краплях дощопаду.

Із під короткої спідниці, 

Дрижать від холоду коліна, 

В очах неначе блискавиця, 

На сумці - стрічка жовто-синя.

Димок над кавою завився, 

Теплом в вечірнє небо скрався.

Робочий день мій закінчився, 

А в неї - тільки розпочався.

Косив на неї я очима, 

Я не «клієнт», та все ж цікаво.

Вона ж нервово так курила, 

В лодонях гріла свою каву.

Неоном дощ засяяв рясно

І іномарка зупинилась:

Гримить музон з салону класний

І скло на дверях опустилось.

Рябий молодик, на підпитку, 

Свій палець як пiстоль наводить:

- Почем миньєт сегодня, детка?

А то нас водка не заводит.

Ну что сидишь? Давай в машину, 

(вот сволочная проститутка).

Два неженатые "музчины"

Желают секса на минутку.

Вона піднялася, як пава, 

Зробила в напрямку машини

Два кроки. Змах. Кидок стакана.

І кава вже стікає з шини...

Юнак кричить несамовито, 

Лице закривши рукавами.

Вона ж кричить йому сердито:

- Москальське чмо, бидлота, хами.

Валіть в Москву до «проституток», 

Мене ваш «русский» геть не гріє.

Ти щось хлопчино перепутав:

Я українка!!! Я - повія!!!

Машина різко газонула, 

І щезла за дощу стіною.

Волосям дівчина мотнула

І краплі віялом над мною.

І каблучки зацокотіли, 

Уздовж асфальту, як по річці.

Її лодоні ніжно гріли

Блакитно-жовту мокру стрічку.

І я на дні своєї сумки, 

Знашов свою, туди запхану.

Давно чогось не брав у руки.

Жовто-блакитну, ще з "майдану".

Подихом пальці розігрівши, 

Спішу на ремінь повязати

Жовтоблакитну мяту стрічку, 

Рішивши твердо - не знімати!!!

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Копіюючи Трофима / Драматичний вірш | Гречин Юрий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Донецкому аэропорту. / Стихотворение | Гречин Юрий». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Гречин Юрий.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.02.2018 20:36  Каранда Галина => © 

Хм... цікава історія. 

 21.02.2018 10:55  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово! 

Публікації автора Гречин Юрий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 3 | Знайдено: 15
Автор: Гречин Юрий
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Віддаючи шану майдану;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;