Макрокосм і Космос
філософська пародія
Нема нічого в світі твого:
здається, вже оце – твоє…
та ні, наза́вжди тобі свого,
«за так» життя не віддає,
бо і саме воно чудове,
для тебе, тільки тимчасове.
А Космос – сам творіння Бога –
що мав початок, тому є
десь і колись кінець дороги
чи кут глухий, де світ стає
навколішки і щиро молить:
«Ніколи не приходь, Ніколи»…
І чорної хламида рвана
матерії шурчить: «Осанна!»
