25.02.2018 11:06
Без обмежень
45 views
Rating 5 | 3 users
 © Костенюк

Вечорами

Вечорами, коли

оглядаємо мовчки

як зіркова фата опадає над нами, 

голос пісні забутої вії намочить

... вечорами.


Вечорами, коли

старість вже на порозі

і дитинство приходить у сни голосами, 

наша юність до нас повертається досі

... вечорами.


Вечорами, коли

вимикаємо світло, 

погасивши набридлі новини й реклами, 

ми щасливі, бо наше кохання не зникло

... вечорами.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для дорослих, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Івану Виговському ( до дня страти 16 березня 1664 року) / Ода | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «рондо (З циклу «ремесло») / Служіння Муз | Костенюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Костенюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.02.2018 07:48  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже трепетно і ніжно відчувається ця Ваша поезія. Я часто дивуюсь здатності простих, здавалося б, слів так точно передати душевні почуття. 

 26.02.2018 09:46  Тетяна Ільніцька => © 

Надзвичайний вірш! Зворушливий і дуже теплий) 

 26.02.2018 03:14  Серго Сокольник => © 

Респект. І витончено, і ностальгійно 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо