Леся
Ювілейне
Від злиднів Україна захолола,
Страждала рік у рік людська сім’я,
Вогнем досвітнім чорну ніч зборола
Дочка Вкраїни – Леся молода.
Жила надія, мов жар птиці пір’я,
Неначе ніжна квітка навесні,
Перлини зорь складались у сузір’я,
Добром бриніли дівчини пісні.
Дівчина Ясна лиха не боялась,
Вражала словом гострим, як алмаз,
Співала Леся і земля сміялась
І Леся Українкою звалась.
Вона легка, тендітна, як пір’їнка,
Змагається з породженням орди…
Душа народу Леся Українка
І це святе знамення – назавжди!
