26.02.2018 12:53
Без обмежень
27 views
Rating 0 | 0 users
 © Юлія Шевель

Зима

Ця зима небагата на імена.

Ця зима усіляко нас омина.

Палить сніг, місить багно, як тісто.

Фарбує чорним очі й блукає містом.


Ніби сни незрячого ця зима.

Щойно поруч була, але вже нема.

Її руки в тріщинах, як земля.

В її лоні вітер – зовсім немовля.


Цій зимі гріє руки трояндовий чай.

Ця зима не всміхається. Але зазвичай

Плед картатий на плечі вдягає щоранку

Й босоніж на кухню йде перед світанком.


Притуляє свій час до крихкого вікна, 

За яким тихо-тихо співає весна.

І ковток за ковтком, монотонно-відверті

Відраховує миті до власної смерті.


Візерунки на склі підповзають до рами, 

Ці фрагменти зими, її точені шрами.

Їх трояндовий чай перетворить на воду, 

Вони стануть росою весні в нагороду.


І коли ми будемо на межі, 

Ця зима вийматиме з нас ножі.

Цілуватиме так, мов на страту йде.

І не знатимем більше, 

Хто ми

Й де.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про зиму, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Давай спробуємо жити без осуду / Вірш | Юлія Шевель». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Відрізай своє минуле / Вірш | Юлія Шевель». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Юлія Шевель.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Юлія Шевель

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо