28.02.2018 11:28
Без обмежень
28 views
Rating 0 | 0 users
 © Наталка Янушевич

Я вмію тебе упіймати, пташко...

Я вмію тебе упіймати, пташко,  

Руками, поглядом, сіттю, врешті. 

Моє бажання стає неважко 

Тобі, малій, пожиттєвим арештом. 

І це, до речі, не так погано: 

Тепло між пір`ям, насіння в дзьобі - 

Співай свою пташину осанну,  

Спини, втікачко, щоденні спроби. 

Тебе я чую в зеленій хвилі,  

Тебе пасу я очима всюди. 

Куди б не цілилась ти на виліт,  

Там птахолова ознаки будуть. 

Тримаю міцно твої крильцята,  

Таки піймав я тебе, пташино,  

Ти навіть зблизька - далека цятка,  

Що мріє тільки про хмар глибини... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Лютнева холоднеча / Вірш | Наталка Янушевич». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дрогобичу з песимізмом / Вірш | Наталка Янушевич». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Наталка Янушевич.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Наталка Янушевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо